12:35
ОБЕСПЕЧЕНИЕ ИСКА КАК 100% ВАРИАНТ ОСТАНОВИТЬ ПРОДАЖУ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ ИМУЩЕСТВА ДОЛЖНИКА + СУДЕБНЫЙ ПРИМЕР ПОЛОЖИТЕЛЬНОЙ Ю
30.03.2020 15:22
Существует несколько юридических механизмов защитить имущество должника и не дать исполнительной службе продать арестованное имущество должника в исполнительном производстве. Один из них это обеспечение иска.
Описанный механизм - это реальный шаг не дать исполнительной службе провести продажу арестованного имущества должника либо иным лицам не дать возможность переписать на себя имущество должника, например по ипотечной оговорке.
ОБЕСПЕЧЕНИЕ ИСКА ВКЛЮЧАЕТ В СЕБЯ:
- подготовка и подача в суд заявления про обеспечение иска;
- получение определения суда про обеспечение иска с правильно прописанными запретами, объектами и лиц на кого эти запреты распространяются;
- внесение данных в Государственный реестр недвижимого имущества и обременений согласно определения про обеспечения иска;
- в случаи риска продажи имущества с торгов арестованного имущества провести информирование исполнительной службы (частного исполнителя) про принятие судом определения про обеспечение иска;
- затянуть рассмотрения основного дела в рамках которого принято определение про обеспечение иска. Пока не принято окончательное решение суда по основному делу, действует определение про обеспечение иска и как следствие защита имущества;
- защита определения про обеспечения иска при возможном апелляционном пересмотре указанного определения. В данный этап также входят действие про затягивание апелляционного рассмотрения т.к. пока определение про обеспечение иска не отменено в апелляционном порядке действует определение про обеспечение иска и как следствие защита имущества;
- возможный кассационный пересмотр определения про обеспечения иска, на этот этап также распространяются рекомендации указанные в разделе по защите при апелляционном пересмотре.
ПРИМЕР ИЗ СУДЕБНОЙ ПРАКТИКИ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
8 декабря 2017 года в рамках дела о разделе имущества супругов, местным судом было принято определение которым наложен арест на имущество ответчика по делу: часть домовладения и земельный участок. Также суд запретил любым лицам в любой способ совершать любые действия по отчуждению вышеуказанного имущества.
На основании данного запрета, исполнительная служба в конце декабря 2017 года не смогла провести принудительную продажу имущества ответчика в рамках обращения взыскания на предмет ипотеки.
В августе 2018 года ипотекодержатель подал апелляционную жалобу на определение суда про обеспечение иска. Рассмотрение дела откладывалось в апелляционной инстанции 7 раз и только 4 марта 2020 г. дело рассмотрено в апелляции. Т.е. более чем 2 года и 3 месяца имущество находится под судебным запретом в следствии грамотного и последовательного выстраивания юридической позиции по делу. В удовлетворении апелляции было отказано и обеспечение иска действует на сегодня. Конечно, такое затягивание рассмотрения дела не надо было бы при наличии бюджета для выкупа долга и закрытия вопроса, но пока бюджета нет - то надо затянуть.
Вот, полный текст постановления Днепропетровского апелляционного суда:
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/2920/20 Справа № 200/21402/17 Суддя у 1-й інстанції - Єлісєєва Т.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.
при секретарі - Кошара О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Кредитної спілкиКатеринослав на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя,-
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2017 року до Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровськанадійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя.
Ухвалою Бабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від08грудня 2017рокузаяву ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 проподіл спільноїсумісної власностіподружжя- задоволено.
Накладено арешт на 29/100 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, площею 0,0131 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:02:365:0003 (66006030).
Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо відчуження 29/100 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та земельної ділянки, площею 0,0131 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:02:365:0003 (66006030).
В апеляційній скарзі Кредитна спілка Катеринослав просить скасувати ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року у справі №200/21402/17про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності подружжя та винести ухвалу, якою в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Відзивів на апеляційну скаргу Кредитної спілки Катеринослав на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08грудня 2017рокувід інших учасників справи до суду не надходило.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07.12.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
В грудні 2017 року до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арештуна 29/100 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ,та на земельну ділянку, площею 0,0131га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210100000:02:365:0003(66006030). Також позивач просить до набрання рішення законної сили заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії що до відчуження вказаного майна, оскільки є підстави вважати, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження зазначеного майна, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначає, що під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано нерухоме майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Однак, розділити зазначене спільне сумісне майно, придбане під час шлюбу, відповідач ОСОБА_2 відмовляється. У зв`язку з цим, позивач вважає, що без її згоди може бути відчужено на користь будь-яких інших осіб дане нерухоме майно, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК України (судовий секвестр).
Отже, заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, є видом забезпечення позову, передбаченими ст. 152 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що забезпечення даного позову є доцільним та обґрунтованим, а також існують всі підстави вважати, що вище вказане майно може бути відчужене на користь інших осіб або вчинені будь-які інші дії щодо вказаного майна з метою ухилення від виконання рішення суду.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта, що прийнявши заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ця заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України щодо змісту заяви про забезпечення позову, а саме заявником не обґрунтовано та не доведено необхідність застосування саме такого заходу, колегія суддів ставиться критично, оскільки судом першої інстанції при розгляді зазначеної заяви було досліджено всі надані сторонами докази та правильно застосовано й дотримано норми матеріального та процесуального права.
Посилання апелянта на те, що накладений арешт на не рухоме майно, а саме: 29/100 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, перешкоджає виконанню рішень Бабушкінського районного суду від 02.11.2015 року по справі №200/16759/15-ц та рішення того ж суду від 14.06.2016 року по справі №200/20326/15-ц, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки апелянтом не надано до суду належних та допустимих доказів у відповідності до вимог ст.81 ЦПК України в обґрунтування своїх доводів, так як обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав кредитної спілки, оскільки спірне майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість його відчуження.
Окрім того, слід зазначити, що оскаржуваною ухвалою суду не порушуються інтереси інших осіб та застосовані заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення в оскарженій частині не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Кредитної спілкиКатеринослав - залишити без задоволення.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
В.С.Городнича
ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД ПРО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА ДО ОТКРЫТИЯ ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-posle-prodazhi-ispolnitelnoj-sluzhboj-s-ehlektronnyx-torgov-arestovannogo-nedvizhimogo-imuschestva.html
ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА КАК БЫСТРЫЙ СПОСОБ ОСТАНОВКИ ДЕМОНТАЖЕЙ МАФ + ШАБЛОН ГОТОВОГО ЗАЯВЛЕНИЯ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/obespechenija-iska-kak-bystryj-sposob-ostanovki-demontazhej-maf-shablon-gotovogo-zajavlenija.html
ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ПОСЛЕ ШЕСТИ МЕСЯЦЕВ СО ДНЯ НЕИСПОЛНЕНИЯ ОСНОВНОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (ПОСТАНОВЛЕНИЕ ОТ 27.11.2019 ВС/КГС ДЕЛО №2-649/10) + ТЕКСТ КАССАЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/obratka-s-verxovnogo-suda-po-delu-o-prekraschenii-kreditnogo-poruchitelstva-posle-shesti-mesjacev-so-dnja-neispolnenija-osnovnog.html
Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Лишения сертифицированного инженера землеустроителя квалификационного сертификата (его аннулирование) при нарушении Закона
28.02.2020 19:31
Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
В судебных спорах связанных с земельным вопросами, техническая документация, изготовленная сертифицированным инженером землеустроителем, является ключевым доказательством по делу.
Следует отметить, что несоответствие технической документации - является грубым нарушение сертифицированным инженером-землеустроителем требований положений нормативно-правовых актов, нормативно-технических документов, стандартов, норм и правил в сфере землеустройства (абзац 2 части 2 статьи 68 Закона Украины «О Землеустройстве»).
А вот, что делать, если поданная техническая документация не соответствует действительной ситуации? Один из вариантов - это подготовка и подача в квалификационную комиссию заявление о лишении сертифицированного инженера землеустроителя квалификационного сертификата (его аннулирование).
ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ:
1. Идёт судебное дело о сносе капитального строения ответчика (клиент Гильдии профессиональных юристов) и истец по делу приобщает к материалам дела изготовленную сертифицированным инженером землеустроителем техническую документацию по восстановлению границ земельного участка;
2. Ознакомление в суде с предоставленной технической документацией и установления несоответствий;
3. Подготовка Гильдией профессиональных юристов и подача в квалификационную комиссию заявление о лишении сертифицированного инженера землеустроителя квалификационного сертификата (его аннулирование);
4. Рассмотрение заявления квалификационной комиссией и принятие представления центральному органу исполнительной власти, что реализует государственную политику в сфере земельных отношений, о лишении сертифицированного инженера землеустроителя квалификационного сертификата (его аннулирование);
5. Приобщения к материалам судебного дела представления квалификационной комиссии центральному органу исполнительной власти, что реализует государственную политику в сфере земельных отношений, о лишении сертифицированного инженера землеустроителя квалификационного сертификата (его аннулирование) на подтверждение нарушения Закона Украины «О землеустройстве» при изготовлении технической документации;
6. Признание в судебном порядке ненадлежащим доказательством по делу технической документации по восстановлению границ земельного участка.
ШАБЛОН ЗАЯВЛЕНИЯ ПОДГОТОВЛЕННОГО ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
Кваліфікаційна комісія
вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151
електронна пошта: [email protected]
телефон: (044) 299-35-32, (044) 299-35-71
Особа, яка звертається: Товариство з обмеженою відповідальністю «______________»
вулиця ______________, будинок _____, м. Дніпро, 49000
телефон 050-34-01-060, електрона пошта ____________
___.12.2019 р.
ЗАЯВА
ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ СЕРТИФІКОВАНОГО ІНЖЕНЕРА ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКА КВАЛІФІКАЦІЙНОГО СЕРТИФІКАТА (ЙОГО АНУЛЮВАННЯ)
У жовтні 2018 р. інженер землевпорядник _____________ (сертифікат №__________від __.__.201__р.) склала технічну документацію щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ «__________» територія виробничих приміщень за адресою: м. Дніпро, ______________ район, вул. _____________, ____ (далі – Технічна документація).
ТОВ «_________________» як суміжний землекористувач не погоджується з зазначеною Технічною документацією, оскільки остання складена з порушеннями, що підтверджується наступним:
1. Невідповідність Технічної документації статті 55 Закону України «Про Землеустрій»
Згідно до аркуша 2 Технічної документації (Зміст), вона складається з наступних частин:
1. Пояснювальної записки
2. Лист замовлення землекористувача
3. Акт відновлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
4. План земельної ділянки
6. Акт для нагляду за збереженням довгострокових межових знаків
7. Відомість врівноваження полігонометрії та теодолітних ходів
8. Відомість врівноваження координат кутів поворотів зовнішніх меж землекористування
9. Відомість обчислення площі земельної ділянки
10. Журнал польових вимірювань
Частина 10 статті 55 Закону України «Про землеустрій» (у редакції станом на 11.10.2018 р.) говорить, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;
б) пояснювальну записку;
в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);
г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;
ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);
д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
є) копію правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об’єкти зареєстровані);
ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;
з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);
и) кадастровий план земельної ділянки;
і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;
ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Отже, Технічна документація складена Інженером землевпорядником не містить у собі пунктів: а), г), ґ), д), е), є), ж), з), и), і).
2. Комплекс робіт виконано ___.__.201__ р. напідставі втратившого чинність 15.10.2013р. «Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів» затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.1997 р.
Згідно до абзацу 2 аркуша 3 Технічної документації (Пояснювальна записка) за підписом сертифікованого інженеру землевпорядника ___________ (далі – Інженер землевпорядник): «Комплекс робіт виконано у жовтні 201__ р. _____________ згідно «Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів» затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №85 від 26.08.1997 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №522/2326 від 31.10.1997 р.».
Відповідно до державного Інтернет сайту «Законодавство України» (посилання https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0522-97), вказане положення 15.10.2013 р. втратило чинність. Проведення робіт Інженером землевпорядником згідно до положення яке 5 років не діє – є протиправними діями.
3. Помилково зазначене накладання будівлі ТОВ «_____________» на земельну ділянку ТОВ «_____________»
У аркуші 8 Технічної документації зазначено: «накладання спорудою з металевими сходами ___ кв.м. (з них 2 кв.м. накладання спорудою)».
Вказана інформація не відповідає дійсності, у тому числі окрім вказаного аркушу Технічної документації, наведене твердження Інженера землевпорядника нічим не підтверджується. Фотоматеріали, топографо-геодезичні і картографічні матеріали накладання споруди у матеріалах Технічної документації також відсутні.
4. Не зазначення у Технічній документації інформації щодо накладання земельних ділянок, яка підтверджується рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від __.___.201__ р. по справі №904/________/16 за позовом ТОВ «______________» до ТОВ «___________» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної шкоди у розмірі
Згідно до вказаного судового рішення, суд встановив:
- «призначеною судовою експертизою було встановлено, що спірний бетонний паркан із воротами, встановлено не по межі між земельними ділянками із кадастровими номерами __________________ та _________________________ . Також, у своєму висновку судовий експерт зазначив, що відповідно до збірного кадастрового плану земельні ділянки № ___ та №____ розділяє бетонний паркан із воротами, які згідно технічного паспорту на виробничу будівлю № ___ корпус №___по вул. _______________, ___ (виготовлений станом на ___.___.20__, інвентаризаційна справа № __________, реєстровий №_________) мають літери №№ _______. Даний паркан встановлено не по межі між земельними ділянками із кадастровими номерами __________________ та ___________________, що призвело до накладання земельних ділянок на площу ______ га».
- «Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо, щоби стверджувати, що земельні ділянки з кадастровими номерами ____________________ та ____________ накладені одна на одну. Площа накладення складає _______ га».
При цьому, відповідно до призначеної судової експерти, __.___.201__ р. Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз був складений Висновок експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи №_____ по господарській справі №904/________/1__, абзаців 2,3 аркуш 11 висновку експерта містить наступні висновки: «Площа земельної ділянки із кадастровим номером _______________________ збільшилась на площу накладання. Крім того, згідно зібраного кадастрового плану паркан, який встановлено з південно-західної сторони (вздовж залізниці), частково проходить не по межі земельної ділянки внесеної до АС ДЗК, що також призвело до збільшення площі земельної ділянки по вул. ___________________, ____. Оскільки площа земельної ділянки по фактичному користуванню на зібраному кадастровому плані не відображена, неможливо сказати наскільки збільшилась земельна ділянка, однак, графічні матеріали дають можливість зробити висновок, що земельна ділянка за фактичним користуванням не відповідає право установлювальним документам на земельну ділянку та документації із землеустрою».
Інформація викладена вище взагалі відсутня у Технічні документації. Вищевикладені порушення та невідповідності Технічної документації – є грубим порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (порушення абзацу 2 частини 2 статті 68 Закону України «Про Землеустрій»).
Частини 1-2 статті 68 Закону України «Про землеустрій» передбачають, що особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
- грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;
- рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;
- наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;
- з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
Керуючись викладеним, -
Прошу:
1. Дану заяву розглянути за участю ТОВ «_______________».
2. Зробити подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера землевпорядника ___________________________ кваліфікаційного сертифіката №_________від __.___.201__ (його анулювання).
3. Про наслідки розгляду даної заяви прошу повідомити письмово, направивши письмову відповідь на адресу ____________________ та за можливістю на електрону пошту _________________.
Додаток:
- фотокопія технічної документації інженера землевпорядника ____________________ (кваліфікаційний сертифікат інженера землевпорядника №______________ від __.___.201__) щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ «_______________» територія виробничих приміщень за адресою: м. Дніпро, ___________ район, вул. __________, ____;
- фотокопія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від ___.___.201__ р. по справі №904/________/1__ за позовом ТОМ «_____________» до ТОВ «_____________» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення матеріальної шкоди у розмірі ______________ грн.
- фотокопія Висновку експерта від ________________ р. за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи №___________ по господарській справі №_________________.
Директор ТОВ «_______________» _________________ ______________
(підпис)
ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ ПОДГОТОВЛЕННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК. КАК ЗАКОННО НЕ ДОПУСТИТЬ КОНТРОЛИРУЮЩИЙ ОРГАН К ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКЕ + ПРИМЕР ПИСЬМЕННЫХ ПОЯСНЕНИЙ, НА ОСНОВАНИИ КОТОРЫХ ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК НЕ СОСТОЯЛАСЬ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/vneplanovaja-proverka-gaska-kak-zakonno-ne-dopustit-kontrolirujuschij-organ-k-vneplanovoj-proverke-primer-pismennyx-pojasnenij-n.html
ЮРИДИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА ОТ ДЕМОНТАЖЕЙ МАФ. СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА В ПОМОЩЬ СОБСТВЕННИКАМ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ) ИЛИ КАК ИСПОЛКОМ НЕ ИМЕЕТ ПРАВА АННУЛИРОВАТЬ ПАСПОРТ ПРИВЯЗКИ ВРЕМЕННЫХ СООРУЖЕНИЙ (МАФ)!
http://gpl.in.ua/ru/ideas/juridicheskaja-zaschita-ot-demontazhej-maf-sudebnaja-praktika-v-pomosch-sobstvennikam-vremennyx-sooruzhenij-maf-ili-kak-ispolkom.html
ЧТО ДЕЛАТЬ, ЕСЛИ ЕСТЬ ДОЛГИ ПЕРЕД БАНКОМ, КОЛЛЕКТОРАМИ, А ДЕНЕГ ПОГАСИТЬ ДОЛГ НЕТ?
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-esli-est-dolgi-pered-bankom-kollektorami-a-deneg-pogasit-dolg-net.html
Работаем по всей Украине.
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Прекратить ипотеку через суд стало ещё сложнее т.к. 4 февраля 2019 г. отменена норма Закона Украины «Про ипотеку» о возможности
21.02.2020 18:33
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие юридические услуги. Работаем по всей Украине. Гильдия профессиональных юристов
Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Есть должники, которые ещё успели застать и помнят те прекрасные мгновения, когда их ипотечное имущество так и не было продано исполнительной службой с третьих электронных торгов арестованного имущества (СЕТАМ). Какой временной отдышкой было это для должника и возможностью для юриста через суд прекратить ипотеку по части 3 статьи 49 Закона Украины «Про ипотеку» (далее – Закон).
Банки после несостоявшихся третьих торгов как правило не оставляли за собой ипотечное имущество, т.к. банку всё таки надо живые деньги, а не пассив в виде недвижимости и дополнительных затрат на его переоформление, содержание, коммунальные услуги, выселение прописанных и дальнейшую продажу.
С ухудшением материального положения в нашей стране и как следствие уменьшение активности покупателей арестованного имущества, не продажа арестованной ипотечной недвижимости после третьих торгов СЕТАМ – стало вполне обычным явлением и следовательно увеличение судебных дел по искам должников о прекращение ипотеки на основании части 3 статьи 49 Закона.
Следует отметить, что после прекращения ипотеки, например на квартиру/жилой дом, при наличии прописанных в них лиц, в том числе детей, процесс выселение через суд для банка становился невозможным, в связи с невозможностью предоставить банком постоянное жилое помещение лицам, которых банк хочет выселить с обязательным указанием в решении суда о выселении постоянного жилого помещения для дальнейшего проживания выселенных лиц (часть 2 статьи 109 Жилищного кодекса Украины*). Поэтому ипотечное имущество ещё на долгие годы оставалось в собственности, пользовании должников которых банк не может выселить через суд.
Также плюсом прекращения ипотеки для должника являлась возможность заключение договора аренды недвижимости с третьими лицами либо вообще заключение нового договора ипотеки со «своим третьим лицом» и тем самым защитить недвижимость от банка. Поэтому значительно расширяются возможности «разгуляться юристу в законном русле» при защите должника в случаи отсутствия банковской ипотеки.
Танцы на этих «граблях» и многогодовые судебные процессы с должниками не нужны банкам и поэтому, 4 февраля 2019 г. была удалена часть 3 статьи 49 Закона и как итог, удалён ещё один юридический механизм прекращения ипотеки через суд.
Следует отметить, что статья 17 Закона определяет основания прекращения ипотеки:
- прекращения основного обязательства или окончания срока действия ипотечного договора;
- реализации предмета ипотеки в соответствии с настоящим Законом;
- приобретения ипотекодержателем права собственности на предмет ипотеки;
- признание ипотечного договора недействительным;
- уничтожения (утраты) переданного в ипотеку здания (сооружения), если ипотекодатель не восстановил ее. Если предметом ипотечного договора является земельный участок и расположенное на ней здание (сооружение), в случае уничтожения (утраты) здания (сооружения) ипотека земельного участка не прекращается;
- по иным основаниям, предусмотренным настоящим Законом.
До 04.02.2019 г. под «иным основаниям, предусмотренным настоящим Законом» в том числе подразумевалась часть 3 статьи 49 Закона если ипотекодержатель не воспользовался правом, предусмотренным частью первой статьи 49 Закона (ипотекодержатель не воспользовался своим правом зачёта своих требований за счёт цены ипотечного имущества), по результатам третьих публичных торгов, ипотека может быть прекращена по решению суда.
К сожалению, вышеуказанная часть 3 статьи 49 Закона была удалена 04.02.2019 г. из редакции Закона. Поэтому после несостоявшихся третьих торгов банки и дальше будут кошмарить должников переподачей исполнительных листов на исполнение в исполнительную службу, а должники при этом не смогут отменить ипотеку по обсуждаемым выше основаниям.
* - часть 2 статьи 109 Жилищного кодекса Украины: «Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду». Ссылка https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10
ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ ПОДГОТОВЛЕННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
ПРЕКРАЩЕНИЯ ИПОТЕКИ И СНЯТИЯ ОБРЕМЕНЕНИЙ В ГОСУДАРСТВЕННОМ РЕЕСТРЕ ИПОТЕК – СУДЕБНЫЙ ПОРЯДОК
http://gpl.in.ua/ru/ideas/prekraschenija-ipoteki-i-snjatija-obremenenij-v-gosudarstvennom-reestre-ipotek-sudebnyj-porjadok.html
НЕУДАВШИЕСЯ СУДЕБНОЕ ВЗЫСКАНИЕ ПРИВАТБАНКА ПО КРЕДИТУ ИЛИ КАК ОТМЕНИТЬ ЗАОЧНОЕ РЕШЕНИЕ 2014 Г. ПЯТЬ ЛЕТ СПУСТЯ + ГОТОВЫЙ ТЕКСТ АПЕЛЛЯЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/neudavshiesja-sudebnoe-vzyskanie-privatbanka-po-kreditu-ili-kak-otmenit-zaochnoe-reshenie-2014-goda-pjat-let-spustja.html
ЧТО ДЕЛАТЬ, ЕСЛИ ЕСТЬ ДОЛГИ ПЕРЕД БАНКОМ, КОЛЛЕКТОРАМИ, А ДЕНЕГ ПОГАСИТЬ ДОЛГ НЕТ?
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-esli-est-dolgi-pered-bankom-kollektorami-a-deneg-pogasit-dolg-net.html
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие юридические услуги.
Работаем по всей Украине.
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Снятие ареста с недвижимого имущества в случаи не продажи на торгах СЕТАМ + шаблоны готовых документов для обращения в исполните
14.02.2020 17:09
Вопросы снятия арестов наложенных в рамках исполнительных производств, являются актуальными, т.к. аресты исполнительной службы не дают возможности собственнику продать/подарить/обменять/передать в ипотеку и т.д. своё недвижимое имущество до момента снятия ареста.
В данной статье будет рассмотрен юридический механизм снятия ареста в случаи не продажи имущества с третьих торгов СЕТАМ. По этому поводу части 6, 7 статьи 61 Закон Украины «Про исполнительное производство» говорят, что в случае не реализации имущества на третьих электронных торгах исполнитель сообщает об этом взыскателю и предлагает ему решить вопрос об оставлении за собой нереализованного имущества, кроме имущества, конфискованного по решению суда. В случае если взыскатель в течение 10 рабочих дней со дня получения уведомления исполнителя письменно не заявил о своем желании оставить за собой нереализованное имущество, арест с имущества снимается и оно возвращается должнику. При отсутствии у должника иного имущества, на которое может быть обращено взыскание, исполнительный документ возвращается взыскателю без исполнения.
А теперь покажем два практических дела применения вышеуказанной статьи для снятия двух кредитных арестов по делам с ПриватБанком.
Дело №1.
ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ (КЛИЕНТ ОТВЕТЧИК ПО ДЕЛУ):
- действующие заочное решение суда от 2014 г. о взыскании в пользу ПриватБанка кредитного долга с клиента;
- на основании заочного решение ПриватБанк получил исполнительный лист и открыл исполнительное производство в 2014 г. в рамках которого наложен арест исполнительной службой на недвижимость клиента;
- в рамках исполнительного производства арестованное имущество три раза выставлялось на продажу на электронных торгах СЕТАМ, но торги так не состоялись т.к. не было допущенных участников для участия в торгах;
- ПриватБанк отказался оставить за собой нереализованное имущество.
ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ, ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
1) ознакомление в августе 2018 г. в исполнительной службе с материалами исполнительного производства;
2) подготовка и подача 23.08.2018 г. в исполнительную службу заявления о снятии ареста с недвижимого имущества клиента (пример заявления в приложении);
3) 13.09.2018 г. снятие исполнительной службой с недвижимого имущества должника ареста, ссылка на постановление исполнительной службы о снятии ареста с имущества клиента https://www.facebook.com/photo.php?fbid=467926183728658&set=pcb.319578011926510&type=3&theater
Дело №2.
ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ (КЛИЕНТ ОТВЕТЧИК ПО ДЕЛУ):
- действующие решение суда от 2016 г. о взыскании в пользу ПриватБанка кредитного долга с клиента;
- на основании заочного решение банк получил исполнительный лист и открыл исполнительное производство, в рамках которого наложен арест исполнительной службой на недвижимость клиента;
- в рамках исполнительного производства арестованное имущество три раза выставлялось на продажу на электронных торгах СЕТАМ, но торги так не состоялись т.к. не было допущенных участников для участия в торгах;
- ПриватБанк отказался оставить за собой нереализованное имущество.
ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ, ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
1) подготовка и подача в исполнительную службу заявления о снятии ареста с недвижимого имущества клиента;
2) получение от исполнительной службы письменного отказа в снятии ареста;
3) на протяжении 10 дней с момента получения письменного отказа, подготовлена и подана в суд жалоба на действия государственного исполнителя в рамках исполнительного производства (пример в приложении);
4) отказ судом первой иснтанции в удовлетворении жалобы, вот ссылка на определение Индустриального районного суда г. Днепропетровска http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85247947
5) подготовка и подача апелляции на определение суда первой инстанции (пример в приложении);
6) внесудебное снятие исполнительной службой ареста с имущества клиента;
7) апелляционное рассмотрение и отказ в апелляции т.к. арест уже снят исполнительной службой без суда, вот ссылка на постановление Днепровского апелляционного суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/87451386
НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ НА КОТОРЫЕ СЛЕДУЕТ ОБРАТИТЬ ВНИМАНИЕ ПРИ ОБЖАЛОВАНИИ ДЕЙСТВИЙ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСПОЛНИТЕЛЯ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБЫ:
- жалобу на действия/бездействия государственного исполнителя исполнительной службы в суд может подать только сторона исполнительного производства;
- жалобу следует подавать в суд, который выдал исполнительный документ, а если исполнительный документ выдан не судом (например исполнительная надпись нотариуса), тогда уже подаётся административный иск в административный суд;
- если наложенным арестом на имущество нарушены права не стороны исполнительного производства, тогда подаётся не жалоба, а административный иск, но уже в административный суд;
- если наложенным арестом на имущество нарушены права не стороны исполнительного производства, связанные с правом собственности, тогда подаётся иск в рамках гражданского/хозяйственного судопроизводства, о признании права собственности и снятии ареста с имущества;
- судебный сбор за подачу жалобы в суд первой инстанции платить не надо, а за подачу апелляционной или кассационной жалобы судебный сбор уже платится;
- срок подачи жалобы в суд 10 дней с момента когда должник узнал о нарушении своих прав;
- материалы исполнительного производства хранятся в исполнительной службе 3 года с момента окончания/закрытия/завершения исполнительного производства, после этого исполнительное производство уничтожается, при этом арест с имущества, должника – не снимается.
ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ:
1. ЗАЯВЛЕНИЕ В ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ О СНЯТИИ АРЕСТА С НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА
Начальнику Шевченківського відділу державної виконавчої
служби міста Дніпра Головного територіального управління
юстиції у Дніпропетровській області, код 34984509
вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101
телефон: (056) 778-04-86, 371-15-81, 371-15-84
електрона пошта: [email protected]
Особа, яка звертається
(боржник): ________________________________
вул. ___________________, м. Дніпро, 49000
представник: Васильєв Павло Сергійович
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10
23 серпня 2018 р.
Заява
про зняття арешту з майна боржника у ВП №___________
07.11.14 р. державним виконавцем Графченко Р.А. прийнято постанову про арешт майна та встановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення _______________ грн.
13.01.17 р. за постановою від 07.11.14 державним виконавцем Коваль В.С. здійснено запис про державну реєстрацію обтяжень до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
11.12.17 р. державним виконавцем Мойсеєнко О.О. на ім’я директора Дніпропетровської філії ДП «СЕТАМ» було направлено заявку на реалізацію в СЕТАМ – житлової нерухомості боржника: _______________________________________, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. _________________. Вартість майна ___________________ грн.
Електроні торги з продажу вищевказаного майна було проведено три рази (22.01.18 р., дата других торгів не відома та треті торги 05.03.18 р.). Три рази були відсутні допущені учасники торгів, тому майно не було продано з торгів.
17.04.18 р. ВП закрито, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі – Закон), а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване за наслідками проведення третіх торгів, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (ч.6 ст.61 Закону).
Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (ч.7 ст.61 Закону).
Згідно до частин 3-5 ст.59 Закону, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно.
На підставі вищевикладеного, -
Прошу:
1. Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника: ______________________________, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. _____________________.
2. Про наслідки розгляду заяви повідомити письмово.
Додаток:
- копія нотаріально посвідченої довіреності від ___________ на свого представника Васильєва П.С.
Васильєв Павло Сергійович _____________
2. ЖАЛОБА В СУД НА ДЕЙСТВИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСПОЛНИТЕЛЯ В РАМКАХ ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
49074, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 84
тел. 720-94-07, е-mail: [email protected]
Заявник (Боржник): __________________________, ІПН ___________
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
телефон 095-235-31-10
Заінтересована особа-1
(Стягувач): Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк"
код 14360570, вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
телефон та електрона пошта невідомі
Заінтересована особа-2: Південний відділ державної виконавчої служби м. Кам'янське
Головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області
(до перейменування Баглійський Відділ державної виконавчої
служби м. Дніпродзержинська головного територіального
управління юстиції Дніпропетровської області)
код 34974582
вул. Ялтинська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., 51910
телефон: 063-846-3441, e-mail:[email protected]
в особі
державного виконавця Баглійського Відділу державної
виконавчої служби м. Дніпродзержинська головного
територіального управління юстиції Дніпропетровської області,
Астапова О.В.
вул. Ялтинська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., 51910
телефон: 063-846-3441, e-mail:[email protected]
07.09.2019 р.
Скарга
на дії державного виконавця у рамках виконавчого провадження №_______________
09.08.2019 р. з відомостей державного реєстру речових прав на нерухомого майна мені стало відомо, що відносно мене у рамках виконавчого провадження №_________ відкритого 19.05.2016 р., наявне обтяження: ______________ (спеціальний розділ), зареєстровано: ____2016, підстава обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:_____________, виданий _________2016, видавник: державний виконавець Астапова О.В. Баглійського ВДВС м. Дніпродзержинська ГТУЮ Дніпропетровської області, вид обтяження: арешт нерухомого майна, відомості про суб’єктів обтяження: Особа, майно/права якої обтяжуються: ______________________, Обтяжувач: Баглійський ВДВС м. Дніпродзержинська ГТУЮ Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 34974582, країна реєстрації: Україна, опис предмета обтяження: все нерухоме майно.
Жодної постанови, повідомлення або виклику по зазначеному ВП я не отримував. Інформацію про нього здобув згідно до відомостей з відкритих державних реєстрів та сайту ДП «СЕТАМ». ВП відкрито напідставі виконавчого документу №________________, виданого ______2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.
09.08.2019 р. згідно до даних Інтернет сайту «СЕТАМ» мені стало відомо, що у рамках ВП тричі виставлялось на електроні торги СЕТАМ моє нерухоме майно «Будівля магазину загальною площею _______ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. _______________». Останні, треті торги були призначені на 22.06.2017 р., але так і не відбулись з підстави відсутності допущених учасників торгів. У подальшому, ВП було завершено.
Закон України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження передбачено відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване за наслідками проведення третіх торгів та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (ч.6 ст.61 Закону).
Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (ч.7 ст.61 Закону).
Згідно до частин 3-5 ст.59 Закону, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно.
Напідставі вищевикладеного 10.08.2019 р. на ім’я Заінтересованої особи-2 я поштою направив заяву про скасування арешту з нерухомого майна у ВП №____________, у якій просив:
1. Прийняти постанову про часткове зняття арешту з нерухомого майна боржника ___________________, а саме зняття арешту з нерухомого майна: «Будівля магазину _____________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. ________________», арешт накладеного у рамках виконавчого провадження №____________.
2. Внести зміни у обтяження: ______________ (спеціальний розділ), зареєстровано: _______2016, яке міститься у державному реєстрі речових прав на нерухомого майно, виключивши з вказаного обтяження арешт з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею _______ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. ____________________, накладеного у рамках виконавчого провадження №________________».
3. Видалити запис з Єдиного реєстру боржників відносно ________________ реєстраційний номер облікової картки платника податків ___________________.
4. Про наслідки розгляду даної заяви повідомити мене письмово направивши відповідь поштою на адресу вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044 та за можливістю на електрону пошту [email protected]
Нажаль, на сьогодні жодної відповіді від заінтересованої особи я так і не отримав, тому звертаюсь до суду.
Нормативне обґрунтування:
Згідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396/97, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики. Таким чином, при прийнятті до примусового виконання виконавчих документів, державний виконавець має діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження передбачено відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване за наслідками проведення третіх торгів та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (ч.6 ст.61 Закону).
Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (ч.7 ст.61 Закону).
Згідно до частин 3-5 ст.59 Закону, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно.
Напідставі ч.1 ст.74 Закону встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно до ст.447 ЦПК, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Пункт «а» ч.1 ст.449 ЦПК передбачає, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ч.1 ст.450 ЦПК, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Оскільки про порушення свого права я дізнався 09.08.2019 р. з відомостей державного реєстру речових прав на нерухомого майна та намагався відновити свої права у позасудовому порядку шляхом подання заяви на ім’я Заінтересованої особи – 2, тому строк на подання скарги до суду порушено мною з поважних причин та може бути поновлений судом (ч.2 ст.450 ЦПК України).
Частина 1, 2 ст.451 ЦПК України говорить, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Напідставі правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Щодо строку звернення до суду: жодної постанови, повідомлення або виклику по зазначеному ВП я не отримував. Інформацію про нього здобув згідно до відомостей з відкритих державних реєстрів та сайту ДП «СЕТАМ». 09.08.2019 р. згідно до даних Інтернет сайту «СЕТАМ» мені стало відомо, що у рамках ВП тричі виставлялось на електроні торги СЕТАМ моє нерухоме майно «Будівля магазину загальною площею __________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. _________________». Останні, треті торги були призначені на _____________2017 р., але так і не відбулись з підстави відсутності допущених учасників торгів. У подальшому, ВП було завершено. Про усі вказані дія я до 09.08.2019 р. нічого не знав, оскільки жодного документу від виконавчої служи не отримував. Вказані підстави вважаю поважними, для поновлення мені строку для подання даної скарги до суду, оскільки у позасудовому порядку вирішити вказане питання напряму з ДВС немає можливості.
З метою найскорішого строку розгляду скарги, прошу мене повідомити за телефоном 095-235-31-10 або електронною поштою [email protected] про дату та час розгляду скарги, прийняті процесуальні документи.
Керуючись викладеним, -
Прошу шановний суд:
1. Поновити мені строк на подання даної скарги до суду.
2. Визнати неправомірними дії державного виконавця Баглійського Відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинська головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області Астапова О.В. щодо:
- неприйняття постанови про часткове зняття арешту з нерухомого майна боржника _________________ (ІПН________________) шляхом зняття арешту з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею ____________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. ____________», арешт накладеного у рамках виконавчого провадження №______________;
- невнесення змін у обтяження: ___________ (спеціальний розділ), зареєстровано: _________2016, яке міститься у державному реєстрі речових прав на нерухомого майно, виключивши з вказаного обтяження арешт з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею ___________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. __________, накладеного у рамках виконавчого провадження №_______________;
- не видалення запису з Єдиного реєстру боржників відносно боржника _____________ реєстраційний номер облікової картки платника податків _______________.
3. Зобов’язати Південний відділ державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області:
- прийняти постанову про часткове зняття арешту з нерухомого майна боржника ______________ (ІПН _______________) шляхом зняття арешту з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею _____________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. ______________», арешт накладеного у рамках виконавчого провадження №______________;
- внести зміни у обтяження: __________ (спеціальний розділ), зареєстровано: _________ 2016, яке міститься у державному реєстрі речових прав на нерухомого майно, виключивши з вказаного обтяження арешт з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею _________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. ____________ , накладеного у рамках виконавчого провадження №_______________;
- видалити запис з Єдиного реєстру боржників відносно боржника ____________ реєстраційний номер облікової картки платника податків _________________.
Додаток:
- інформаційна довідка №_____________ від ___________ 2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
- роздруківка від 07.09.2019 р. з Інтернет сайту «Автоматизованої системи виконавчого провадження» за ВП №____________, посилання https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors
- роздруківка з Інтернет сайту ДП «СЕТАМ» за ВП №_________________ щодо призначених електронних торгів з реалізації нерухомого майна;
- роздруківка Протоколу №_____________ від ________ 2017 р. проведення електронних торгів, посилання;
- копія заяви ____________ від 10.08.2019 р. про скасування арешту з нерухомого майна у ВП №____________, направлена цінним поштовим листом на ім’я Південного відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
- фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 10.08.2019 р. ідентифікатор доступу _____________;
- накладна АТ «Укрпошта» від 10.08.2019 р. ідентифікатор доступу ________________;
- опис вкладення до цінного листа АТ «Укрпошта» від 10.08.2019 р. ідентифікатор доступу _________________;
- роздруківка з Інтернет сайту «Укрпошта» щодо відстеження потового відправлення АТ «Укрпошта» від 10.08.2019 р. ідентифікатор доступу ________________, посилання http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku
- копії скарги з додатками іншим учасникам по справі.
_________________________ _____________________
(ПІБ) (підпис)
3. АПЕЛЛЯЦИОННАЯ ЖАЛОБА НА ОПРЕДЕЛЕНИЕ СУДА ПЕРВОЙ ИНСТАНЦИИ В ОТКАЗЕ УДОВЛЕТВОРЕНИЯ ЖАЛОБЫ НА ДЕЙСТВИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСПОЛНИТЕЛЯ В РАМКАХ ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА
Дніпровський апеляційний суд
вул. Харьківська, 13, м. Дніпро
через
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
49074, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 84
тел. 720-94-07, е-mail: [email protected]
Особа, яка подає апеляційну скаргу
(Заявник (Боржник)): _____________________, ІПН ________________
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
телефон 095-235-31-10, електрона пошта відсутня
Заінтересована особа-1
(Стягувач): Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк"
код 14360570, вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
телефон та електрона пошта невідомі
Заінтересована особа-2: Південний відділ державної виконавчої служби м. Кам'янське
Головного територіального управління юстиції
у Дніпропетровській області
(до перейменування Баглійський Відділ державної виконавчої
служби м. Дніпродзержинська головного територіального
управління юстиції Дніпропетровської області)
код 34974582
вул. Ялтинська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., 51910
телефон: 063-846-3441, e-mail:[email protected]
в особі
державного виконавця Баглійського Відділу державної
виконавчої служби м. Дніпродзержинська головного
територіального управління юстиції Дніпропетровської області,
Астапова О.В.
вул. Ялтинська, 2, м. Кам’янське, Дніпропетровська обл., 51910
телефон: 063-846-3441, e-mail:[email protected]
04.11.2019 р.
Апеляційна скарга
на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2019 р. у справі №__________
Суд не застосував до завершеного 27.09.2017 р. виконавчого провадження №________________ імперативні наслідки передбачені ч.7 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», а залишив арешти на майно накладені за вказаним виконавчим провадженням, для належного виконання за іншим виконавчим провадженням №_____________ відкритими 13.09.2018 р., тобто вже після завершення ВП№__________________. Тому, що арешти на майно накладені в рамках одного ВП після його завершення, не можуть слугувати арештами для інших ВП відкритих відносно мене. Вже було завершено ВП №_________________на момент розгляду та прийняття оскаржуваної ухвали. Згідно до чого оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що підтверджую наступним.
У рамках ВП №___________ тричі виставлялось на електроні торги СЕТАМ моє нерухоме майно «Будівля магазину загальною площею ________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. _______________». Останні, треті торги були призначені на 22.06.2017 р., але так і не відбулись з підстави відсутності допущених учасників торгів. 27.09.2017 р. ВП було завершено.
Закон України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження передбачено відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване за наслідками проведення третіх торгів та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (ч.6 ст.61 Закону).
Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (ч.7 ст.61 Закону).
Саме за ВП №________________ стягувач не заявив про таке бажання. А тому арешт з майна повинен бути знятий.
Також суд першої інстанції допустив порушення, а саме:
- суд помилково встановив «На даний час, державним виконавцем відділу очікується згода або відмова стягувача про залишення за собою в рахунок погашення боргу нереалізованого майна» та «державним виконавцем вжито всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення суду та на даний час виконавче провадження перебуває на стадії очікування відповіді від стягувача на пропозицію про залишення за собою майна, яке не було реалізоване внаслідок електронних торгів». Вже було завершено ВП №_____________ на момент розгляду моєї скарги на дії ДВС та прийняття оскаржуваної ухвали;
- не дослідив ту обставину, що ВП №_______________ відкрито 19.05.2016 р. і в цей же день накладено арешт на моє майно, без фактичного надання мені можливості самостійно виконати рішення у строк до семи днів як це було передбачено абз.2 ч.2 ст.25 Закону у редакції на момент відкриття ВП;
- суд не дослідив обставину, що жодної постанови, повідомлення або виклику по зазначеному ВП я не отримував. Інформацію про нього здобув згідно до відомостей з відкритих державних реєстрів та сайту ДП «СЕТАМ». ВП відкрито напідставі виконавчого документу №______________, виданого 05.04.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.25 Закону (у редакції станом на момент відкриття виконавчого провадження) копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Слід зазначити, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови (аналогічний висновок викладений у постанові ВС/КЦС №554/13475/15-ц від 31.07.2019), якою встановлено строк для добровільного виконання рішення.
Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.05.2018 р. справа 916/1605/15, посилання http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73840197
У моєму випадку державний виконавець не надав мені строк на добровільне виконання рішення суду та відсутній факт отримання мною копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Тому державний виконавець не вправі був вчиняти виконавчі дії щодо накладання арешту на моє майно.
Згідно до викладеного, -
Прошу шановний суд:
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.10.2019 р. у справі №_______________ – скасувати.
Мою скаргу на дії державного виконавця у рамках виконавчого провадження №______________ – задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Баглійського Відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинська головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області Астапова О.В. щодо:
- неприйняття постанови про часткове зняття арешту з нерухомого майна боржника ____________________ (ІПН__________________) шляхом зняття арешту з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею _________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. _______________», арешт накладеного у рамках виконавчого провадження №________________;
- невнесення змін у обтяження: _____________ (спеціальний розділ), зареєстровано: ________2016, яке міститься у державному реєстрі речових прав на нерухомого майно, виключивши з вказаного обтяження арешт з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею _________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. _______________, накладеного у рамках виконавчого провадження № _______________;
- не видалення запису з Єдиного реєстру боржників відносно боржника ____________________ реєстраційний номер облікової картки платника податків ________________.
Зобов’язати Південний відділ державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області:
- прийняти постанову про часткове зняття арешту з нерухомого майна боржника _________________ (ІПН _______________) шляхом зняття арешту з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею _____________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. ________________», арешт накладеного у рамках виконавчого провадження №________________;
- внести зміни у обтяження: ____________ (спеціальний розділ), зареєстровано: ___________2016, яке міститься у державному реєстрі речових прав на нерухомого майно, виключивши з вказаного обтяження арешт з нерухомого майна: «Будівля магазину загальною площею ___________ кв.м., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. _____________, накладеного у рамках виконавчого провадження №___________________;
- видалити запис з Єдиного реєстру боржників відносно боржника _________________ реєстраційний номер облікової картки платника податків _______________.
Стягнути судові витрати на мою користь.
Додаток:
- доказ сплати судового збору за подання даної скарги;
- роздруківка від 02.11.2019 р. з автоматизованої системи виконавчого провадження щодо ВП _________________ «Стан ВП Завершено», посилання https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors
- примірники апеляційної скарги з додатками іншим учасникам по справі.
_________________________ _____________________
(ПІБ) (підпис)
ТАКЖЕ СМОТРИ СЛЕДУЮЩИЕ СТАТЬИ:
ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/sudebnaja-otmena-zaochnogo-reshenija-privatbanka-o-vzyskanii-dolga-po-kreditu-shablony-podgotovlennyx-dokumentov-po-delu.html
ПРИЗНАНИЯ ПРОТИВОПРАВНЫМИ ДЕЙСТВИЙ, БЕЗДЕЙСТВИЙ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСПОЛНИТЕЛЯ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБЫ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/priznanija-protivopravnymi-dejstvij-bezdejstvij-gosudarstvennogo-ispolnitelja-ispolnitelnoj-sluzhby-sudebnaja-praktika-gildii-pr.html
ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК. КАК ЗАКОННО НЕ ДОПУСТИТЬ КОНТРОЛИРУЮЩИЙ ОРГАН К ВНЕПЛАНОВОЙ ПРОВЕРКЕ + ПРИМЕР ПИСЬМЕННЫХ ПОЯСНЕНИЙ, НА ОСНОВАНИИ КОТОРЫХ ВНЕПЛАНОВАЯ ПРОВЕРКА ГАСК НЕ СОСТОЯЛАСЬ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/vneplanovaja-proverka-gaska-kak-zakonno-ne-dopustit-kontroliruju
Коментарі: 2
| Залишити коментар
ОТМЕНА ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ ПРИВАТБАНКА О ВЗЫСКАНИИ ДОЛГА ПО КРЕДИТУ + ШАБЛОНЫ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ
05.02.2020 14:50
Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
сайт www.gpl.in.ua
ИСХОДНАЯ СИТУАЦИЯ (КЛИЕНТ ОТВЕТЧИК ПО ДЕЛУ):
- заочное решение 2014 г. о взыскании в пользу ПриватБанка кредитного долга с клиента, ссылка на заочное решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37497470
- на основании заочного решение банк получил исполнительный лист и дважды открывал исполнительные производства (№1, №2) , на основании чего на клиенте как должнике было два ареста исполнительной службы №1, №2 и один арест №3 на объекте недвижимости клиента.
ЮРИДИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ ПРОВЕДЁННЫЕ ГИЛЬДИЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ:
1) ознакомление в исполнительной службе с материалами исполнительного производства №1;
2) ознакомление в суде с материалами судебного дела по которому принято заочное решение;
3) подготовка и подача в суд первой инстанции заявления о пересмотре заочного решения;
4) подготовка и подача в исполнительную службу заявления о снятии с недвижимого имущества должника ареста №3;
5) снятие исполнительной службой с недвижимого имущества должника ареста №3;
6) суд первой инстанции отказал в удовлетворении заявления о пересмотре заочного решения, вот ссылка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76112586
7) подготовка и подача апелляционной жалобы на заочное решение;
8) удовлетворение апелляции, вот постановление апелляционного суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79305234
9) подготовка и подача ПриватБанком кассационной жалобы и отказ Верховным Судом ПриватБанку в открытии кассационного производства (малозначительное дело), вот ссылка http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80487695
10) подготовка и подача в исполнительную службу заявления о закрытии исполнительного производства №2 и снятия с должника ареста №2;
11) закрытие исполнительного производства №2 и снятия с должника ареста №2;
12) подготовка и подача в исполнительную службу заявления о снятия с должника ареста №1;
13) получение с исполнительной службы отказа в снятии ареста №1;
14) подготовка и подача в местный суд жалобы на противоправные действия государственного исполнителя по исполнительному производству №1 и снятие судом ареста №1;
15) удовлетворение судом жалобы клиента на противоправное действие государственного исполнителя по исполнительному производству №1. Суд при этом обязал отдел исполнительной службы удалить арест (обременение) №1 с клиента, вот ссылка на определение суда http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82500752
ШАБЛОНЫ НЕКОТОРЫХ ПОДГОТОВЛЕННЫХ ДОКУМЕНТОВ ПО ДЕЛУ:
1. ЗАЯВЛЕНИЕ О ПЕРЕСМОТРЕ ЗАОЧНОГО РЕШЕНИЯ:
Бабушкінський районний суд
м. Дніпропетровська
49000, м. Дніпро
проспект Дмитра Яворницького, 57
Особа, яка подає заяву (відповідач): _____________________________________
49000, м. Дніпро, вул. _________, буд.
ІПН _________________
тел. 095-235-31-10, e-mail: відсутній
Позивач: Публічне акціонерне товариство
Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
49094, м. Дніпро
вул. Набережна Січеславська, 50
ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14360570
тел. (056) 7896021, e-mail: невідомий
справа № 200/________/14-ц
суддя Шевцова Т.В.
02.06.2018 р.
Заява
про перегляд заочного рішення
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України 2004 року сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмета спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмета спору.
Проте всупереч вимогам цієї статті позивач не повідомив суд про існування рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від ____________ р. по справі ___________ про стягнення з мне заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
При цьому, дії позивача, щодо дострокового стягнення в судовому порядку всієї суми за договором є фактом дострокового припинення договірних зобов’язань саме 26.05.11 (дата подання позову за першою справою).
Також позивач не повідомив, що 01.06.09 я добровільно передав, а позивач прийняв за актом автомобіль, який було придбано мною за кредитні кошти.
Факт мого добровільного повернення майна, та прийняття його позивачем є самостійною підставою для припинення кредитного договору датою прийняття банком майна. Та усі подальші дії банку зі стягнення заборгованості, нарахування відсотків, неустойки після фактичного припинення договірних відносин – не відповідають законодавству.
Отже зі сторони позивача наявне невиконання ст.131 ЦПК та ст.13 ЦК.
Не відповідає законодавству і стягнення комісії за кредитним договором, оскільки комісія банка не передбачена ст.ст.1046, 1047 ЦК.
Розмір заборгованості за процентами за користування кредитом явно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Пеня також значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Вказані перевищення не відповідають загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК).
Усе вищезазначене, є суттєвими обставинами, які не були враховані при винесенні заочного рішення від 14 року. В тому числі, в момент прийняття позивачем автомобіля зобов’язання перед банком в мене припинилося добровільним виконанням, що відповідає главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на момент винесення заочного рішення) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.
Отже, я був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, в тому числі:
- подання та витребування у банка кредитної справи (де міститься акт про отримання банком авто та заочне рішення від 11 року);
- подання заперечень на позов істотно б вплинули на розгляд справи по суті так як в позовній заяві позивач наводить неправдиву інформацію, яка не співпадає з реальними подіями, щодо фактичних обставин у справі та розміру заборгованості;
- датою 01.06.09 припинення дії кредитного договору, що є підставою для припинення подальшого нарахування заборгованості за тілом кредиту/процентами/пенею.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, для ухвалення заочного рішення від 04 березня 2014 року не було підстав, а тому, керуючись ст. ст. 187, 288 ЦПК України, -
Прошу шановний суд:
Скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 березня 2014 року по справі № 200/_____/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до _____________ про стягнення заборгованості за кредитним договором і призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Додатки:
- клопотання про звільнення ____________ від сплати судового збору;
- клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення;
- копія рішення Бабушкінського районного суду від __________ р. по справі № ___________;
- копія акту від _________________ приймання банком автомобіля від _________________;
- заяви з додатками для позивача.
_____________ _____________
(підпис)
2. ЗАЯВЛЕНИЕ В ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ О СНЯТИИ АРЕСТА №3 С ИМУЩЕСТВА ДОЛЖНИКА:
Начальнику Шевченківського відділу державної виконавчої
служби міста Дніпра Головного територіального управління
юстиції у Дніпропетровській області, код 34984509
вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101
телефон: (056) 778-04-86, 371-15-81, 371-15-84
Особа, яка звертається
(боржник): ПІБ: _________________________
адреса:________________________
представник: Васильєв Павло Сергійович
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
23 серпня 2018 р.
Заява
про зняття арешту з майна боржника у ВП №3
07.11.14 р. державним виконавцем ____________ прийнято постанову про арешт майна та встановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення 153 443, 62 грн.
13.01.17 р. за постановою від 07.11.14 державним виконавцем __________ здійснено запис про державну реєстрацію обтяжень до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
11.12.17 р. державним виконавцем _____________ на ім’я директора Дніпропетровської філії ДП «СЕТАМ» було направлено заявку на реалізацію в СЕТАМ – житлової нерухомості боржника: ½ частини домоволодіння №__, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. _____________. Вартість майна _________________ грн.
Електроні торги з продажу вищевказаного майна було проведено три рази. Три рази були відсутні допущені учасники торгів, тому майно не було продано з торгів.
17.04.18 р. ВП закрито, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі – Закон), а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване за наслідками проведення третіх торгів, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (ч.6 ст.61 Закону).
Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (ч.7 ст.61 Закону).
Згідно до частин 3-5 ст.59 Закону, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно.
На підставі вищевикладеного, -
Прошу:
1. Начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти постанову про зняття арешту з майна боржника: ½ частини домоволодіння №___, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. __________________.
2. Про наслідки розгляду заяви повідомити письмово.
Додаток:
- копія нотаріально посвідченої довіреності від _______________ на свого представника Васильєва П.С.
Васильєв Павло Сергійович _____________
3. АПЕЛЛЯЦИОННАЯ ЖАЛОБА НА ЗАОЧНОЕ РЕШЕНИЕ:
Апеляційний суд Дніпропетровської області
вул. Харківська, 13, м. Дніпро, 49000
телефони: (056)744-25-60 (056)744-79-76,
електрона пошта: [email protected]
через
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
проспект Дмитра Яворницького ,57, м. Дніпро, 49000
тел. канцелярії (056) 744-00-77,
елек. пошта: [email protected]
Особа, яка подає апеляційну
скаргу (відповідач): ПІБ: __________________________, ІПН ________________
вул. _______________ буд.____, м. Дніпро, 49000
тел.095-235-31-10
Позивач: Публічне Акціонерне Товариство
Комерційний Банк "Приватбанк", код 14360570
вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
засоби зв’язку невідомі
10.09.2018 р.
Апеляційна скарга
на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 р. справа 200/______/14-ц про стягнення заборгованості
З оскаржуваним рішенням я не згодний, оскільки вона прийняте з порушенням процесуального права, що підтверджую наступним.
1) Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України 2004 року сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмета спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмета спору.
Проте всупереч вимогам цієї статті позивач не повідомив суд про існування рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13.03.2011 р. по справі 2-5391/11 про стягнення з мне заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Вказану обставину суд першої інстанції при перегляді заочного рішення – не дослідив, що підтверджується змістом ухвали від 22.08.2018 р.
2) Дії позивача, щодо дострокового стягнення в судовому порядку всієї суми за договором є фактом дострокового припинення договірних зобов’язань саме ________________ р. (дата подання позову за першою справою).
3) Позивач не повідомив, що ____________ р. я добровільно передав, а позивач прийняв за актом автомобіль, який було придбано мною за кредитні кошти.
Факт мого добровільного повернення майна, та прийняття його позивачем є самостійною підставою для припинення кредитного договору датою прийняття банком майна. Та усі подальші дії банку зі стягнення заборгованості, нарахування відсотків, неустойки після фактичного припинення договірних відносин – не відповідають законодавству.
Отже зі сторони позивача наявне невиконання ст.131 ЦПК та ст.13 ЦК.
4) Не відповідає законодавству і стягнення комісії за кредитним договором, оскільки комісія банка не передбачена ст.ст.1046, 1047 ЦК.
Розмір заборгованості за процентами за користування кредитом явно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Пеня також значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту. Вказані перевищення не відповідають загальним засадам цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК).
5) Суд не дослідив ту обставину, що починаючі з 01.02.2009 року процентна ставка підвищилась банком в односторонньому порядку з 16,08% до 27,48%, без отримання на це моєї згоди. При цьому, розрахунок заборгованості за договором, що мається в матеріалах справи (а.с.5-6) оформлений з порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки відсутня інформація ПІБ та посада хто саме склав вказаний розрахунок та чи є у вказаної особи повноваження на такі дії.
Усе вищезазначене, є суттєвими обставинами, які не були враховані при винесенні заочного рішення від 2014 року. В тому числі, в момент прийняття позивачем автомобіля зобов’язання перед банком в мене припинилося добровільним виконанням, що відповідає главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України (в редакції, яка була чинною на момент винесення заочного рішення) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.
Отже, підчас прийняття заочного рішення я був позбавлений можливості таких процесуальних дій, які мав на меті зробити, якщо був би присутній на судовому засіданні, в тому числі:
- подання заяви про застосування позовної давності до вимог позивача;
- подання та витребування у банка кредитної справи (де міститься акт про отримання банком авто та заочне рішення від 2011 року);
- подання заперечень на позов істотно б вплинули на розгляд справи по суті так як в позовній заяві позивач наводить неправдиву інформацію, яка не співпадає з реальними подіями, щодо фактичних обставин у справі та розміру заборгованості;
- датою 01.06.2009 припинення дії кредитного договору, що є підставою для припинення подальшого нарахування заборгованості за тілом кредиту/процентами/пенею.
Відтак, прийняте заочне рішення та розгляд справи без моєї участі є діями протиправними, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку.
Щодо застосування позовної давності: суд першої інстанції який прийняв заочне рішення, не повідомивши мене належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив мене права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.
Вказане порушення суд першої інстанції міг виправити, задовольнивши заяву про перегляд заочного рішення. Проте в ухвалі від 22 серпня 2018 року суд не встановив причини моєї неявки на судові засідання через неналежність повідомлення про час і місце розгляду справи. Крім того, не дослідивши кредитний договір і проведений позивачем розрахунок процентів і пені за цим договором, не визначивши початок перебігу позовної давності за вимогами позивача про стягнення таких процентів і пені, в ухвалі від 22 серпня 2018 року суд визнав безпідставними мої доводи стосовно того, що вказаний розрахунок є помилковим, і що позивач звернувся до суду, пропустивши позовну давність. Дослідження зазначених обставин, на які я посилався у заяві про перегляд заочного рішення, мало істотне значення для вирішення спору, оскільки у разі їх підтвердження у задоволенні позову може бути відмовлено.
Той факт, що я не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом моєї заяви про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції (аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду справа 200/11343/14-ц від 17.04.2018 р., посилання ЄДРСР: 74963810).
Щодо строку подання апеляційної скарги: 07.09.2018 р. мій представник Васильєв Павло Сергійович у суді отримав примірник ухвали (повний текст) від 22.08.2019 р. якою суд ухвалив у задоволенні моєї заяви про перегляд заочного рішення – відмовити. Тому строк на апеляційне оскарження саме заочного рішення мною не пропущено.
Частина 4 ст.288 ЦПК визначає, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись викладеним, -
Прошу шановний суд:
1. Апеляційну скаргу розглянути за моєю участю.
2. Застосувати по справі позовну давність до вимог позивача.
3. Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 р. справа 200/______/14-ц про стягнення заборгованості – скасувати.
4. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Додаток у копіях:
- роздруківка Постанови Великої Палати Верховного Суду справа 200/11343/14-ц від 17.04.2018р., посилання ЄДРСР: 74963810;
- примірник апеляційної скарги з додатками для позивача.
_________________________ __________________
(підпис)
4. ЗАЯВЛЕНИЕ В ИСПОЛНИТЕЛЬНУЮ СЛУЖБУ ПРО ОКОНЧАНИЕ ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА №2 И ОТМЕНУ АРЕСТА №2:
Шевченківський відділ державної виконавчої
служби міста Дніпра Головного територіального управління
юстиції у Дніпропетровській області, код 34984509
вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101
телефон: (056) 778-04-86, 371-15-81, 371-15-84
електрона пошта: [email protected]
виконавче провадження №___________________
старший державний виконавець _______________
Особа, яка звертається
(боржник): ПІБ:_____________________________________
адреса:__________________________________
представник: Васильєв Павло Сергійович
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
15.03.2019 р.
Заява
про закінчення виконавчого провадження
Дніпровським апеляційним судом 16.01.2019 р. по справі 200/______/14-ц було прийнято постанову якою скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду від 04.03.2014 р. за яким було видано виконавчий лист напідставі якого в подальшому було відкрито ВП №_________.
Пункт 5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» говорить про те, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.
Керуючись викладеним, -
Прошу:
Закінчити виконавче провадження №_____________ та скасувати всі накладені арешти обтяження нерухомого і рухомого майна боржника __________________________ накладені у рамках виконавчого провадження №__________________.
Додаток:
- засвідчена Дніпровським апеляційним судом постанова Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2019 р. у справі 200/____________/14-ц;
- копія нотаріально посвідченої довіреності від __________________ на Васильєва Павла Сергійовича.
Васильєв П.С. _________________
5. ЖАЛОБА В СУД НА ДЕЙСТВИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО ИСПОЛНИТЕЛЯ ПО ИСПОЛНИТЕЛЬНОМУ ПРОИЗВОДСТВУ №1 И СНЯТИЕ АРЕСТА №1.
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
проспект Дмитра Яворницького ,57, м. Дніпро, 49000
тел. (056) 744-00-77, електрона пошта: [email protected]
справа 200/______/14-ц
Особа, яка звертається
(боржник, відповідач): ПІБ:____________, ІПН _________________
вул. ________________ , м. Дніпро, 49000
тел.095-235-31-10, елек. пошта: [email protected]
Представник: Васильєв Павло Сергійович
вул. Барикадна, 15А, м. Дніпро, 49044
тел.095-235-31-10, елек. пошта: [email protected]
Заінтересована особа-1
(стягувач, позивач): Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк"
код 14360570
вул. Грушевського, будинок 1Д, м. Київ, 01001
засоби зв’язку невідомі
Заінтересована особа-2: Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра
Головного територіального управління юстиції у
Дніпропетровській області, код 34984509
вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49101
телефон: (056) 778-04-86, 371-15-81, 371-15-84
електрона пошта: [email protected]
21.05.2019 р.
Скарга
на дії державних виконавців у рамках виконавчих проваджень
На сьогодні виникла така ситуація, що скасовано у апеляційному порядку заочне рішення суду за яким було відкрито два виконавчі провадженні. Виконавчі провадження закінчені, але обтяження (арешти з нерухомого майна) накладені у рамках виконавчих проваджень у реєстрі нерухомості так і не скасовані. Не скасування обтяжень порушує права боржника. У позасудовому порядку вирішити вказаний спір не вдалось. Саме цим і продиктовано звернення до суду з даною скаргою.
Фактичне обґрунтування:
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 р. по справі № 200/______/14-ц позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ______________ задоволено та стягнуто з заборгованість за кредитним договором від __________ р. станом на _________ р. у розмірі ____________ грн.
На виконання вищезазначеного рішення Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська __________ р. виданий виконавчий лист, за яким Бабушкінським ВДВС м. Дніпропетровська ГТУЮ у Дніпропетровській області _____________ р. відкрито виконавче провадження №____________.
07.11.2014 р. державним виконавцем _____________ прийнято постанову про арешт майна та встановлено накласти арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми стягнення ________________ грн.
13.01.2017 р. за постановою від ___________ р. державним виконавцем __________ здійснено запис про державну реєстрацію обтяжень до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
17.04.2018 р. ВП №____________закрито, виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі – Закон), а саме: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
13.09.2018 р. прийнята постанова якою знято арешт з ½ частини домоволодіння: м. Дніпро, вул. _______________.
14.09.2018 р. стягувач повторно пред’явив для виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вищевказаний виконавчий лист, і того ж дні вказаний орган ДВС відкрив ВП №_______________ та наклав арешти на усе майно _________________ як боржника за виконавчим провадженням.
16.01.2019 р. Дніпровський апеляційний суд своєю постановою скасував заочне рішення по справі №200/________/14-ц.
15.03.2019 р. Васильєв П.С. звернувся до Заінтересована особа-2 з письмовими заявами про закінчення виконавчих проваджень №________ та №__________. У заявах просив скасувати всі накладені арешти/обтяження з боржника. Вказані заяви залишилась без задоволення та відповіді на них так і не отримано, обтяження у реєстрі нерухомості не скасовані.
29.03.2019 р. у рамках ВП №___________ керуючись п.5 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» Заінтересованою особою-2 прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження та вирішено припинити чинність арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення, але обтяження у реєстрі нерухомості не скасовані.
Нормативне обґрунтування:
Частиною 1 статті 15 ЦК передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Згідно до ст. 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Напідставі ч.1 ст.450 ЦПК, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ, не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
З метою найскорішого строку розгляду скарги, прошу мене повідомити за телефоном 095-235-31-10 або електронною поштою [email protected] про дату та час розгляду скарги, прийняті процесуальні документи. Також я можу направити, вручити процесуальні документи, виклики до суду учасникам в разі необхідності.
Щодо строку звернення до суду: 17.05.2019 р. згідно до відомостей державного реєстру нерухомого майна, боржнику стало відомо, що так і не скасовані два обтяження (арешти) майна за закінченнями ВП. Тому вважаю, 10-денний строк звернення до суду зі скаргою необхідно рахувати саме від дати 17.05.2019 р.
На підставі вищевикладеного, -
Прошу шановний суд:
Поновити ______________________ строк звернення до суду з даною скаргою.
Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №_________ (спеціальний розділ) від 14.09.2018 р.
Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №_______________ (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.
Зобов’язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №__________ (спеціальний розділ) від 14.09.2018 р.
Зобов’язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження №____________ (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.
Додаток в копіях:
- копія постанови від 13.09.2018 р. про зняття арешту з майна ВП №________;
- копія постанови від 14.09.2018 р. про арешт майна боржника ВП №_______________;
- копія постанови Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2019 р. справа №200/____/14-ц;
- копія заяви від 15.03.2019 р. про закінчення виконавчого провадження №_____________;
- копія заяви від 15.03.2019 р. про закінчення виконавчого провадження №_____________;
- копія постанови від 29.03.2019 р. про закінчення ВП №_________________;
- інформаційна довідка №_____________ від 17.05.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
- роздруківка від 21.05.2019 р. з автоматизованої системи виконавчих проваджень, критерій пошуку «Боржник ___________________»;
- копія нотаріально посвідченої довіреності від __________ на свого представника Васильєва П.С.;
- примірники скарги з додатками іншим учасникам по справі.
____________ _________________
Васильєв П.С. ________________
Также смотри следующие статьи:
СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ПОСЛЕ ШЕСТИ МЕСЯЦЕВ СО ДНЯ НЕИСПОЛНЕНИЯ ОСНОВНОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (ПОСТАНОВЛЕНИЕ ОТ 27.11.2019 ВС/КГС ДЕЛО №2-649/10) + ТЕКСТ КАССАЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/obratka-s-verxovnogo-suda-po-delu-o-prekraschenii-kreditnogo-poruchitelstva-posle-shesti-mesjacev-so-dnja-neispolnenija-osnovnog.html
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД ПРО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА ДО ОТКРЫТИЯ ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-posle-prodazhi-ispolnitelnoj-sluzhboj-s-ehlektronnyx-torgov-arestovannogo-nedvizhimogo-imuschestva.html
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Признания противоправными действий, бездействий государственного исполнителя исполнительной службы
25.01.2020 19:20
После начала исполнительного производства государственные исполнители органов исполнительной службы Украины в отношении должников порой осуществляют свои действия, или наоборот бездельничают с явным нарушением Закона Украины «Про исполнительное производство».
На сегодня единственным способом защиты является обращение в суд с соответствующей жалобой. Такая жалоба подаётся в суд, который выдал исполнительный лист/приказ, а если исполнительный документ выдан не судом (например исполнительная надпись нотариуса либо требование налоговой), тогда следует обращаться в окружной административный суд уже не с жалобой, а с административным иском.
Гильдией профессиональных юристов на своём сайте размещалась статья «СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА». Каждый желающий может абсолютно бесплатно воспользоваться данным материалом и шаблоном жалобы, вот ссылка http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
Как пример работы указанной жалобы, приводим определения, постановления судов на подтверждения удовлетворения требований наших клиентов:
3 декабря 2019 г. Днепровский апелляционный суд установил, что начальник одного из районных органов исполнительной службы, вышел за рамки своих полномочий в части составления и направлении письма «Относительно уценки предмета ипотеки» в исполнительном производстве которое не находилось у начальника в производстве:
«Крім того, місцевим судом не перевірено доводи скаржника про те, що при складанні, підписанні та направленні листа від 05.08.2019 року «Щодо уцінки предмета іпотеки» начальник Центрального ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Лисенко Д.Б. діяв за межами його повноважень; не встановлено підстави вказаних дій начальника ВДВС».
Ссылка на постановление суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86770838
3 декабря 2019 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, исходя из того, что исполнительный лист по делу признан таким, что не подлежит исполнению, в судебном порядке признал противоправным бездействие исполнительной службы по не отмене ареста с должника:
«02.10.2019 Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у справі Інформація-1 прийняв ухвалу, якою визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська виданий 11 квітня 2011 року по справі Інформація-1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № Інформація-2 від 11 лютого 2008 року 195 439,07 грн. та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська виданий 11 квітня 2011 року по справі Інформація-1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № Інформація-2 від 11 лютого 2008 року 200,00 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2019 у справі Інформація-1 скасовано заходи забезпечення позовних вимог, вжиті ухвалою судді Маймур Ф.Ф. від 05.02.2010 по цивільній справі № Інформація-1 у відношенні відповідача ОСОБА_1
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про можливість задоволення скарги, а тому слід визнати неправомірною бездіяльність Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування обтяження (арешт нерухомого майна) за номером Інформація-3 від 05.03.2010; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження з накладанням арешту на майно боржника, Інформація-4, 05.03.2010, Красногвардійський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, в-9; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник ОСОБА_1 та зобов`язати Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати обтяження (арешт нерухомого майна) за номером Інформація-3 від 05.03.2010; підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження з накладанням арешту на майно боржника, Інформація-3 05.03.2010 Красногвардійський ВДВС Дніпропетровського МУЮ, в-9; об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власник ОСОБА_1».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86251471
23 октября 2019 г. Днепровский апелляционный суд установил, что после получения определения апелляционного суда про возобновления срока на подачу апелляционной жалобы и открытия апелляционного производства государственный исполнитель противоправно не остановил исполнительное производство:
«За вказаних обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дії головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Інформацыя_1 щодо незупинення виконавчого провадження № Інформацыя_2 згідно ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок поновлення судом строку на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у цивільній справі №Інформацыя_3».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85228197
20 июня 2019 г. Бабушкинский районный суд г. Днепропетровска, даже при отмене в апелляционном порядке решения суда о взыскании долга с клиента в пользу ПриватБанка, исполнительная служба отказала в снятии ареста с имущества должника в рамках исполнительного производства решение по которому было отменено:
«Як видно з матеріалів за скаргою дійсно, підставу для відкриття виконавчого провадження заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.03.2014 р. у справі № Інформація_1 скасовано Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16.01.2019 року та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Тобто, єдина підстава для існування виконавчого провадження відсутня.
При цьому, при закритті виконавчого провадження Шевченківський ВДВС мав скасувати наявні арешти майна, що були накладені за даним виконавчим провадженням.
Матеріали справи свідчать про те, що арешт №Інформація_2 (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.і до цього часу не скасований, хоча виконавче провадження було закінчено 29.03.2019 р.
Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження № Інформація_2 (спеціальний розділ) від 13.01.2017 року та зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження № Інформація_2 (спеціальний розділ) від 13.01.2017 р.»
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82500752
13 марта 2019 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, исходя из того, что исполнительный лист по делу признан таким, что не подлежит исполнению, в судебном порядке признаны противоправными действия исполнительной службы по не отмене двух арестов наложенных в 2011 г. в рамках двух исполнительных производств.:
«Визнати протиправними дії Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування постанови про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження, В-16 ВП№Інформація_1, 10 травня 2011 року, Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
Визнати протиправними дії Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна обтяження на імя ОСОБА_1 у вигляді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження Інформація_2 від 10 травня 2011 року.».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80580101
17 сентября 2018 года Индустриальный районный суд г. Днепропетровска установил, что государственный исполнитель до истечения срока добровольного исполнения суда противоправно наложил арест на имущество должника:
«Враховуючи те, що наклавши арешт на майно та оголосивши заборону на його відчуження 15 червня 2015 року (тобто спливу закінчення строку на добровільне виконання боржником вимог державного виконавця), державний виконавець порушив порядок, встановлений ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 15 червня 2015 року), суд приходить до висновку про визнання дій Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, яка полягає у накладенні арешту на все майно боржника неправомірними».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76573202
Также смотри следующие статьи:
СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД ПРО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА ДО ОТКРЫТИЯ ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-posle-prodazhi-ispolnitelnoj-sluzhboj-s-ehlektronnyx-torgov-arestovannogo-nedvizhimogo-imuschestva.html
ОТМЕНА ИСПОЛНИТЕЛЬНЫХ ЛИСТОВ + ПОДБОРКА СУДЕБНОЙ ПРАКТИКИ ПО ДЕЛАМ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ О ПРИЗНАНИИ ИСПОЛНИТЕЛЬНОГО ЛИСТА ТАКИМ, ЧТО НЕ ПОДЛЕЖИТ ИСПОЛНЕНИЮ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/otmena-ispolnitelnyx-listov-podborka-sudebnoj-praktiki-po-delam-gildii-professionalnyx-juristov-o-priznanii-ispolnitelnogo-lista.html
Юридическая рассылка практических идей и новостей от Гильдии Профессиональных Юристов. Рассылка носит информационный характер. Для подписания на рассылку отправляйте «подписаться» со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Для отказа рассылки, напишите «отказ» и отправьте со своего почтового ящика на адрес: [email protected]
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Отмена исполнительных листов + подборка судебной практики по делам Гильдии профессиональных юристов о признании исполнительного
18.01.2020 19:25
На основании вступившего в законную силу решения суда о взыскании долга, выдаётся судом исполнительный лист по которому в дальнейшем открывается исполнительное производство со всем дальнейшим негативным «букетом исполнительных действий» для должника в виде наложения арестов на должника, его имущество, банковские счета, через суд запрет должнику на выезд за пределы Украины и т.д.
Чтобы отменить весь этот «букет», надо начинать с судебного порядка отмены исполнительного листа, т.е. признать лист таким, что не подлежит исполнению и в дальнейшем уже закончить исполнительное производство (статья 39 Закона Украины «Про исполнительное производство») и снятие арестов (статья 59 Закона Украины «Про исполнительное производство») и т.д.
Решение о взыскании не надо вообще отменять т.к. оно не несёт никаких отрицательные последствий при отменённом исполнительном листе, так как в случаи отмены исполнительного листа, вопрос по взысканию долга в судебном порядке будет закрыт навсегда с положительным результатом для должника!
Исполнительный лист выданный в гражданском деле, имеет особый порядок судебной отмены и регулируется статьёй 432 Гражданско-процессуального кодекса Украины. Следует отметить, что основания для признания исполнительного листа не подлежащим исполнению, можно разделить на две группы: материально-правовые и процессуально-правовые.
Процессуальными основаниями для признания исполнительного листа не подлежащим исполнению, являются обстоятельства, свидетельствующие об ошибочной выдаче судом исполнительного листа, в частности: выдача исполнительного листа по решению, которое вступило в законную силу (кроме подлежащих немедленному исполнению) когда исполнительный лист выдан ошибочно по решению, которое вообще не подлежит принудительному исполнению; выдача исполнительного листа на основании определения суда об утверждении мирового соглашения, не предусматривала принятия каких-либо мер принуждения или возможности ее принудительного исполнения и, как следствие, выдачи исполнительного листа; ошибочной выдачи исполнительного листа, если уже после выдачи исполнительного листа по делу решение суда было отменено; выдаче исполнительного листа дважды по одному и тому же вопросу в случае нахождения оригинала исполнительного листа уже после выдачи его дубликата; предъявления исполнительного листа к исполнению уже после окончания срока на предъявление этого листа к исполнению (аналогичная позиция содержится в п.п.6 абз.31 ч.5 Информационного письма выполнения СР №8 ВССУ от 25 сентября 2015 адресованного Председателям апелляционных судов областей, городов Киева и Севастополя, Апелляционный суд Автономной Республики Крым «О практике рассмотрения суда и процессуальных вопросов, связанных с исполнением судебных решений по гражданским делам »источник http://sc.gov.ua/ua/postanovi_za_2015_rik.html
Ни одна из статей раздела VI Гражданско-процессуального кодекса Украины не содержит определенные требования к форме и содержанию заявлений по вопросам, связанным с исполнением судебных решений или решений других органов.
Системный анализ норм Гражданско-процессуального кодекса Украины свидетельствует о том, что при поступлении заявления связанного с исполнением судебных решений по гражданским делам и решений других органов (должностных лиц), суд должен вынести определение о принятии заявления к своему производству и назначении судебного заседания .
Новое производство по заявлению о выполнении судебного решения не открывается. Не предусмотрено законом проведение по таким заявлениям, предварительного судебного заседания, целью которого согласно является урегулирование спора до судебного разбирательства.
Далее будет рассмотрены судебные примеры из судебной практики Гильдии профессиональных юристов в делах про отмену исполнительных листов в рамках гражданско-процессуального законодательства:
18 октября 2019 г. Индустриальный районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк предъявил исполнительный лист к исполнению уже после окончания срока предъявления исполнительного листа к исполнению:
«З огляду на зазначене, враховуючи, що у виконавчому листі встановлений строк пред`явлення його до виконання до 30.11.2018 року, зазначений строк поновлений не був, а вказаний виконавчий лист був пред`явлений до виконання до Індустріального ВДВС 20.08.2019 року, тобто вже після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд вважає, що виконавчий лист був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська помилково, а отже є підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, вказаний виконавчий лист був виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, в той час як рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та додаткове рішення змінено в частині розміру стягнення заборгованості та скасовано в частині судових витрат на користь держави».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85055877
2 октября 2019 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк предъявил исполнительный лист к исполнению уже после окончания срока предъявления исполнительного листа к исполнению:
«У нашому випадку повернення виконавчого документа позивачу відбулось 14.06.2016 р. у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, тому строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення тобто з 14 червня 2016 року і вказаний строк дорівнює одному року відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону у редакції станом на дату повернення виконавчого листа. Згідно до чого, датою 15 червня 2017 року закінчився однорічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Тому заслуговує на увагу твердження заявника про сплив строку дії виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84797044
30 июля 2019 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк завершил внесудебный порядок взыскания на предмет ипотеки, а все дальнейшие действия банка после завершения, уже являются недействительными действиями. Поэтому и лист потерял юридическую силу т.к. у должника перед банком уже нет действующего денежного обязательства:
«положення статті 36 Закону №898-IV передбачають таку підставу припинення зобов`язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора іпотекодержателя. У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений статтею 37 Закону №898-IV, зобов`язання припиняється, оскільки за положеннями Закону №898-IV усі наступні вимоги є недійсними.
Аналогічного висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 №81437488 (справа №204/7148/16-ц), яка відповідно до статті 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.
Відтак, зважаючи на встановлений судом факт припинення договору іпотеки, вважаються припиненими і зобов`язання за основним договором (кредитним), отже всі наступні вимоги, у тому числі, пов`язані з примусовим виконанням виконавчого листа, виданого 08.11.2013 року, є недійсними».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83482094
27 февраля 2019 г. Днепровский апелляционный суд, по делу о взыскании долга по кредиту. Ещё одним способом защиты должника это не дать суду выдать дубликат исполнительного листа. Нет дубликата листа, нет и долга! В данном деле государственный исполнитель потерял исполнительный документ и истец обратился в суд за выдачей его дубликата. Суд первой инстанции отказал в выдачи. Через некоторое время истец повторно обращается в суд с заявлением о выдачи дубликата листа и в этот раз суд удовлетворяет и выдаёт дубликат. А вот апелляция сказала, что вопрос о выдачи дубликата уже был решён и поэтому повторно не подлежит рассмотрению т.е. закрыл производство и тем самым отказал в выдачи дубликата листа:
«У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, підримавши апеляційну скаргу, заявив клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що питання про видачу дублікату виконавчого документу вже було вирішено ухвалою Бабушкінського районного суду від 12 квітня 2018 року, яка є чинною і ніким не оскаржувалася, тому повторний розгляд вказаної заяви ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року не передбачений.
Однак, оскільки ухвала Бабушкінського районного суду від 12 квітня 2018 року станом на теперішній час сторонами не оскаржена, судом не скасована, є чинною, то у суду першої інстанції не було правових підстав для повторного розгляду заяви КС "Катеринослав" про видачу дублікату виконавчого листа».
Ссылка на постановление суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80145975
8 августа 2018 г. Индустриальный районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк предъявил исполнительный лист к исполнению уже после окончания срока предъявления исполнительного листа к исполнению:
«Таким чином, із врахуванням того, що судом беззаперечно встановлено, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до державної виконавчої служби із виконавчим листом, строк пред'явлення до виконання якого закінчився, разом з цим, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та здійснено виконавчі дії, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню».
Ссылка на постановление суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76135133
24 июля 2018 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк завершил внесудебный порядок взыскания на предмет ипотеки, а все дальнейшие действия банка после завершения, уже являются недействительными действиями. Поэтому и лист потерял юридическую силу т.к. у должника перед банком уже нет действующего денежного обязательства:
«суд погоджується з думкою заявника про те, що в внаслідок набуття Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_4» 26.04.2016 року права власності на предмет іпотеки за відповідним договором №Інформація_1 від 14.11.2007 року в позасудовому порядку, будь-які наступні вимоги банку до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором №Інформація_1 від 14.11.2007 року є недійсними, що в силу ч.2 ст.432 ЦПК України є підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 08.02.2013 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська на підставі рішення цього суду від 14.11.2012 року у цивільній справі № Інформація_2, провадження № Інформація_3».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/75585508
15 июня 2018 г. Жовтневый районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. По данному делу основания для удовлетворения нашего заявление было то, что банк завершил внесудебный порядок взыскания на предмет ипотеки, а все дальнейшие действия банка после завершения, уже являются недействительными действиями. Поэтому и лист потерял юридическую силу т.к. у должника перед банком уже нет действующего денежного обязательства:
«Таким чином, оскільки ПАТ КБ «ПриватБанк» завершив позасудове врегулювання спору на підставі договору іпотеки зареєстрованого в реєстрі за № 801 від 19.03.2008р. і зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки, а також приймаючи до уваги, що після повернення 21.03.2012р. виконавчого документу, ПАТ КБ «ПриватБанк» повторно не звертався до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду і на сьогоднішній день закінчився строк предявлення виконавчого листа до виконання, т о суд вважає за можливе визнати виконавчий лист, виданийна виконаннязаочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2010р. у справі № 2-8513/2010 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості таким, що не підлягає виконанню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74814511
01 июня 2018 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска, по делу о взыскании долга по кредиту. В данном деле по старому заочному решению банк пропустил срок к предъявлению исполнительного листа к исполнению:
«Представник боржниці у судовому засіданні подану заяву підтримав, пояснивши, що підстав для відкриття провадження за виданим виконавчим документом не існувало через закінчення строку його предявлення до виконання. При цьому стягувач не звертався до суду із заявою про поновлення такого строку.
Судом встановлено, що виконавчий лист був виданий 20.02.2017 року, тобто після набрання чинності Законом №1404-VIII, отже підстав для застосування до нього строку, визначеного частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII, не існує.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне подану боржницею заяву задовольнити, визнавши виданий щодо неї виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74426142
Также смотри следующие статьи:
СНЯТИЯ АРЕСТА С ИМУЩЕСТВА ПО "НАКАТАНОМУ" ЮРИДИЧЕСКОМУ АЛГОРИТМУ ГИЛЬДИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ + ГОТОВЫЙ ШАБЛОН ЖАЛОБЫ В СУД ДЛЯ СНЯТИЯ АРЕСТА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/snjatija-aresta-s-imuschestva-po-nakatanomu-juridicheskomu-algoritmu-gildii-professionalnyx-juristov-gotovyj-shablon-zhaloby-v-s.html
ОБРАТКА С ВЕРХОВНОГО СУДА ПО ДЕЛУ О ПРЕКРАЩЕНИИ КРЕДИТНОГО ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ПОСЛЕ ШЕСТИ МЕСЯЦЕВ СО ДНЯ НЕИСПОЛНЕНИЯ ОСНОВНОГО ОБЯЗАТЕЛЬСТВА (ПОСТАНОВЛЕНИЕ ОТ 27.11.2019 ВС/КГС ДЕЛО №2-649/10) + ТЕКСТ КАССАЦИОННОЙ ЖАЛОБЫ ПО ДЕЛУ
http://gpl.in.ua/ru/ideas/obratka-s-verxovnogo-suda-po-delu-o-prekraschenii-kreditnogo-poruchitelstva-posle-shesti-mesjacev-so-dnja-neispolnenija-osnovnog.html
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАИ НЕСОГЛАСИЯ С ПРИНУДИТЕЛЬНОЙ ПРОДАЖЕЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБОЙ НЕДВИЖИМОГО ИМУЩЕСТВА? ПРИМЕР ЗАЯВЛЕНИЯ В СУД ПРО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИСКА ДО ОТКРЫТИЯ ПРОИЗВОДСТВА ПО ДЕЛУ + СУДЕБНАЯ ПРАКТИКА
http://gpl.in.ua/ru/ideas/chto-delat-posle-prodazhi-ispolnitelnoj-sluzhboj-s-ehlektronnyx-torgov-arestovannogo-nedvizhimogo-imuschestva.html
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10, 096-476-66-66
сайт gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Освободись от оплаты судебного сбора уже сейчас! Или как за 2019 год на 56,5 тыс.грн. суды освободили клиентов Гильдии професси
15.01.2020 17:39
Одним из существенных способов уменьшения расходов на юридические услуги и суды является освобождение от оплаты судебного сбора применяя подготовленный Гильдией профессиональных юристов шаблон ходатайства про освобождение от уплаты судебного сбора с практикой Верховного Суда.
Гильдия профессиональных юристов на своём сайте и на Юридическом ресурсе «Протокол» разместила статьи с указанным шаблоном и ходатайством. Каждый желающий может абсолютно бесплатно воспользоваться данным ходатайством.
Применяя данное ходатайство в 2019 г. были освобождены клиенты Гильдии профессиональных юристов от судебного сбора в размере 56,5 тыс. грн. Минимальный судебный сбор от которого был освобождён клиент это 384,20 грн., максимальный 25 372,80 грн.
Как пример работы указанного ходатайства, приводим определения судов трёх инстанций на подтверждения применения и освобождения клиентов от уплаты судебных сборов:
29 марта 2019 г. Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 25 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2019 року».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80889132
27 мая 2019 г. Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82526368
27 мая 2019 г. Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Враховуючи обставини, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82261798
3 июня 2019 г. Днепровский апелляционный суд освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Вивчивши клопотання, апеляційну скаргу та додані матеріали, суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки апелянтом надано докази майнового стану, які позбавляють її можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82186532
11 июня 2019 г. Третий апелляционный административный суд освободил от судебного сбора на сумму 19 029 грн. 90 коп.:
«Скаржником ОСОБА_1 на підтвердження утруднення сплати судового збору надано до суду апеляційної інстанції довідку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 12 квітня 2019 року форми ОК-7, відомості з ДРФО - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02 квітня 2019 року за вих. № 52949, відповідно до змісту яких річний дохід ОСОБА_1 за 2018 рік складає 6045 грн. 51 коп., а 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 становить 302 грн. 27 коп., що відповідно, не перевищує суму судового збору в розмірі 19029 грн. 90 коп., яка підлягає сплаті.
Суд апеляційної інстанції вважає, що надані ОСОБА_1 документи належним чином підтверджують факт скрутного матеріального становища скаржника та неможливості сплатити ним судовий збір у визначеному Законом розмірі, у зв`язку з чим, з метою забезпечення гарантованого Конституцією права особи на судовий захист, суд апеляційної інстанції вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по даній адміністративній справі».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82314519
12 августа 2019 г. Днепровский апелляционный суд освободил от судебного сбора на сумму 5481,00 грн:
«Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги – задовольнити».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83615127
23 августа 2019 г. Кировский районный суд г. Днепропетровска освободил от судебного сбора на сумму 2819,20 грн:
«Отже, приймаючи до уваги підтверджений належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факт скрутного майнового стану позивача, який фактично не дозволяє їй сплатити визначений законом судовий збір за подання даного позову в розмірі 2819,2 гривень, а також приймаючи до уваги, що подання позову спрямовано на захист житлових прав позивача та її родини, позивача є багатодітною матірю, приходжу до висновку про обґрунтованість та доведеність заяви позивача про звільнення її від сплати судового збору, яка, заява, за таких умов підлягає задоволенню в повному обсязі».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76158647
09 октября 2019 Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«Вказані ОСОБА_1 підстави для звільнення обґрунтовані та свідчать про її скрутне майнове становище, що об`єктивно перешкоджало сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Тому клопотання про звільнення від сплати судового збору слід задовольнити».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84876794
07 ноября 2019 Верховный Суд (гражданский) освободил от судебного сбора на сумму 384,20 грн.:
«З огляду на вищевикладене та враховуючи майновий стан заявника, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85541291
11 ноября 2019 г. Верховный Суд (административный) освободил от судебного сбора на сумму 25 372 грн. 80 коп.:
«У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване незадовільним матеріальним станом. На підтвердження зазначеного скаржником додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2018 року по 2 квартал 2019 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Проаналізувавши доводи скаржника та підтверджуючі документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору».
Ссылка на определение суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86000203
19 ноября 2019 г. Бабушкинский районный суд г. Днепропетровска отсрочил уплату судебного сбора в размере 1536,80 грн. до принятия решения по делу:
«Враховуючи те, що ОСОБА_1 має скрутний матеріальний стан, нею заявлено дві вимоги немайнового характеру, спір є договірним, вважаю за можливе відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення у справі».
Ссылка на определение суда: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86341222
Вот ссылка на статью с шаблоном ходатайства: сайт Гильдии профессиональных юристов «ОСВОБОЖДЕНИЯ ОТ ОПЛАТЫ СУДЕБНОГО СБОРА ЗА ПОДАЧУ ИСКА/АПЕЛЛЯЦИИ/КАССАЦИИ И Т.Д. В ГРАЖДАНСКОМ ДЕЛЕ + ПРИМЕР ХОДАТАЙСТВА С ПРАКТИКОЙ ВЕРХОВНОГО СУДА»: http://gpl.in.ua/ru/ideas/osvobozhdenija-ot-oplaty-sudebnogo-sbora-za-podachu-iskaapelljaciikassacii-i-td-v-grazhdanskom-dele-primer-xodatajstva-s-praktik.html
ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ
Васильев Павел Сергеевич
сайт: www.gpl.in.ua
киевстар 096-476-66-66
мтс, Viber: 095-235-31-10
наш офис: ул. Баррикадная, 15, г. Днепр, Бизнес центр "Ступени"
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Не дай ДВС за долги продать твой дом, квартиру!
25.12.2019 12:49
Лишь в последнюю очередь дом, квартира где фактически проживает должник может быть проданы ДВС в рамках исполнительного производства. Сначала ДВС должно погасить долг за счёт движимого имущества или иного имущества должника.
Постановление Верховного Суду от 20 декабря 2019 г., дело №489/4430/15-ц:
Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Встановивши, що у боржника наявне інше майно, на яке відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» в першу чергу накладається стягнення, розмір вартості якого приватним виконавцем не з`ясовано, та з урахуванням відсутності відомостей отримання боржником постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість та передчасність звернення приватного виконавця до суду з цим поданням, в результаті чого правильно відмовив у його задоволенні.
Ссылка на постановление:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86565628
Вывод имущества из-под ипотеки, отмена кредитов, ипотек, поручительств, арестов с имущества, отмена выселения с ипотечного имущества и другие вопросы. Работаем по всей Украине.
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
адрес: г. Днепр, ул. Баррикадная 15А
https://www.facebook.com/groups/211700846047561/
сайт http://gpl.in.ua
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Внеплановая проверка ГАСКа. Как законно не допустить контролирующий орган к внеплановой проверке + пример письменных пояснений
20.12.2019 20:59
Целью данной статьи является показать, что субъект хозяйствования имеет право не допустить контролирующие органы в Украине к проверке, при предоставлении Направления на проведения внеплановой проверки составленного с нарушениями части 3 статья 7 Закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» (далее – Закон).
Проверяющий орган перед началом проверки должен предоставить субъекту хозяйствования копию Направления на проведение планового/внепланового мероприятия т.е. проверки (часть 5 статья 7 Закона).
Согласно частям 3-5 статьи 7 Закона, Направление должна содержать:
- наименование органа государственного надзора (контроля), осуществляющего мероприятие;
- наименование субъекта хозяйствования и/или его обособленного подразделения или фамилия, имя и отчество физического лица - предпринимателя, в отношении деятельности которых осуществляется мероприятие;
- местонахождение субъекта хозяйствования и/или его обособленного подразделения, по деятельности которых осуществляется мероприятие;
- номер и дата приказа (решения, распоряжения), на выполнение которого осуществляется мероприятие;
- перечень должностных лиц, участвующих в осуществлении мероприятия, с указанием их должности, фамилии, имени и отчества;
- дата начала и дата окончания мероприятия;
- тип мероприятия (плановый или внеплановый)
- форма мероприятия (проверка, ревизия, обследование, осмотр, инспектирования и т.п.);
- основания для осуществления мероприятия;
- предмет осуществления мероприятия;
- информация об осуществлении предыдущего мероприятия (тип мероприятия и срок его осуществления).
Направление действует только в течение указанного в нем срока осуществления мероприятия.
Перед началом осуществления мероприятия должностные лица органа государственного надзора (контроля) обязаны предъявить руководителю субъекта хозяйствования - юридического лица, его обособленного подразделения или уполномоченному им лицу (физическому лицу - предпринимателю или уполномоченному им лицу) удостоверение (направление) и служебное удостоверение, удостоверяющее должностное лицо органа государственного надзора (контроля), и предоставить субъекту хозяйствования копию удостоверения (направления).
Должностное лицо органа государственного надзора (контроля) без удостоверения (направления) на осуществление мероприятия и служебного удостоверения не имеет права осуществлять государственный надзор (контроль) субъекта хозяйствования.
Субъект хозяйствования имеет право не допускать должностных лиц органа государственного надзора (контроля) к осуществлению мероприятия, если они не предъявили документов, предусмотренный настоящей статьей.
Следует отметить, что субъект хозяйствования при осуществлении государственного надзора (контроля) имеет право не допускать должностных лиц органа государственного надзора (контроля) к осуществлению государственного надзора (контроля), если должностное лицо органа государственного надзора (контроля) не предоставило копии документов, предусмотренных настоящим Законом, или если предоставленные документы не соответствуют требованиям настоящего Закона.
В соответствии с абзацом 17 части 1 статьи 10 Закона, субъект хозяйствования имеет право предоставлять органу государственного надзора (контроля) в письменной форме свои пояснения, пример приводим далее:
Управління державного архітектурно-будівельного
контролю Дніпровської міської ради
Січеславська Набережна, будинок 29-А, м. Дніпро, 49000
Особа, яка звертається: Товариство з обмеженою відповідальністю
«________________________»
вулиця ______________, будинок ____, м. Дніпро, 49000
тел. 095-235-31-10, ел. пошта: [email protected]
__.12.2019 р.
Письмові пояснення
щодо направлення для проведення позапланового заходу
___.12.2019 р. нашим підприємством отримано від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (діл – Управління) копію направлення від __.___.2019 р. №_________ для проведення планового (позапланового) заходу.
Інформуємо Вас, що вказане направлення не відповідає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі – Закон) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 (далі - Порядок), виходячи з наступного.
1. Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), у тому числі:
1.1. Абзац 5 частини 1 статті 6 Закону говорить, що однією з підстав для здійснення позапланового заходу є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Пояснення ТОВ «________________»: згідно до направлення, підставою для перевірки є звернення Особи-1 від ___._____.2019 р. При цьому є недоведеним з боку останнього, у тому числі документально, яким саме чином наше підприємство спричинило шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю Особі-1, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Також відсутнє з боку Управління обов’язкове погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
1.2. Згідно до абзацу 10 частини 1 статті 6 Закону, під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Пояснення ТОВ «_______________»: у нашому випадку, відсутнє зазначення питань у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю). Тому є незрозумілим об’єм питань які підлягають перевірці. Згідно до чого, наше підприємство не може підготуватися, у тому числі документально, фактично та юридично до вказаної перевірки з наданням відповідних пояснень, документів на спростування заяви Особи-1.
1.3. Відповідно до абзацу 3 частини 3 стаття 7 Закону, у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються … найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід.
Пояснення ТОВ «_____________»: у нашому випадку, відсутнє зазначення у направленні найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід. Наявна лише адреса, тому вважаємо, що направлення не може слугувати підставою для перевірки нашого підприємства.
1.4. Згідно до абзаців 1, 3, 5, 7, 13 частини 1 стаття 10 Закону, суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Пояснення ТОВ «______________»: слід підкреслити, що:
- зміст направлення не відповідає Закону;
- посадові особи Управління не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
1.5. Напідставі абзацу 1, 21, 24 частини 1 стаття 10 Закону, суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі … з’ясування посадовими особами під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу.
Пояснення ТОВ «_______________»: Управлінням у направленні взагалі не визначено перелік питань необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу, тому наше підприємство не може підготуватися до надання відповідей на питання які не визначенні, вважаємо, що вказана підстава є підставою для припинення перевірки.
2. Пункт 1 Порядку вказує, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Направлення містить у собі посилання на Порядок, при цьому наше підприємство на момент проведення перевірки не є замовником, проектувальником, підрядником та експертною організацією та наше підприємство на момент проведення перевірки не виконує підготовчі, та будівельні роботи. Отже, не може бути підставою для перевірки вказаний Порядок, у тому числі пункт 7 Порядку.
Вищевикладені обставини прошу урахувати та утриматися від проведення позапланової перевірки.
З повагою, директор ТОВ «____________» ______________ ______________
(підпис)
Управління державного архітектурно-будівельного
контролю Дніпровської міської ради
Січеславська Набережна, будинок 29-А, м. Дніпро, 49000
Особа, яка звертається: Товариство з обмеженою відповідальністю
«__________________»
вулиця _____________, будинок ____, м. Дніпро, 49000
тел. 095-235-31-10, ел. пошта: [email protected]
___.12.2019 р.
Заява
про надання копій документів
Прошу надати завірені копії наступних документів:
- звернення Особи-1 від __.__.2019 р. (без зазначення (з закресленням) персональних даних Особи-1) напідставі якого прийнято наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №____ від __.__.2019 р. та направлення від __.___.2019 р. №______ для проведення планового (позапланового) заходу;
- наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №______від __.___.2019 р.;
- погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу щодо проведення позапланової перевірки згідно до направлення від ___.___.2019 р. №________ для проведення планового (позапланового) заходу.
Про готовність вищевказаних документів для видачі, прошу повідомити за телефоном 095-235-31-10.
З повагою, директор ТОВ «____________» ______________ __________________
(підпис)
Защита собственности от проверок
Гильдия профессиональных юристов
Васильев Павел Сергеевич
тел.095-235-31-10
тел.096-476-66-66
сайт: gpl.in.ua
Коментарі: 1
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
