Катеринославське козацьке військо

Катеринославське козацьке військо створювалось як особливий корпус, устрій якого складений за зразком Війська Донського. Створення нового озброєного формування відбулось майже за два місяці до початку російської-турецької війни (1787–1791) і було одним із етапів підготовки до конфлікту з Портою. До складу нового військового формування внесли козаків Бузького козацького війська, набирали добровольців із однодворців, розкольників, міщан, купців, козаків колишньої Гетьманщини та особисто вільних селян Катеринославського та Харківського намісництва. Особисто князем Г. Потьомкіним, для пришвидшення набору, було видано розпорядження про набір кріпаків, при зарахуванні до лав війська їм надавалося козацьке звання. На лютий 1788 р. у бригадах корпусу нараховувалось 3684 козаки, а вже у травні 1792 р. кількість козаків у 11 полках і двох командах сягнула 14.445 чоловік на 18.766 конях. На чолі війська було поставлено отамана М. Платонова. Для підвищення майстерності угруповання та впевненості у покорі командирів і офіцерів полків серед них переважали донські козаки (Мартинов, Іловайський, Платов, Денисов та інші). Озброювали козаків списами, шаблями, рушницями ( від 20% до 30% козаків). Обмундирування козаків було здебільшого синього кольору, крім Чугуївського і Конвойного полків, які носили червоні мундири.

Під час російської-турецької війни 1787–1791 рр. катеринославські козаки входили до авангарду російських військ, брали участь у штурмі Кінбурської фортеці та в боях під Яссами, Бендерами, Очаковом, Ізмаїлом.

Катеринославське козацьке військо станом на 1794 р. не утворювало окремої адміністративної-територіальної військової одиниці, воно було розквартироване по 115 містах, містечках, селищах і 7 фортецях, де мешкало приблизно 50 тисяч чоловік. Козаки займалися господарством, головним промислом було: розведення великої рогатої худоби, овець, коней, не гребували землеробством, також утримували горілчані відкупи у селищах, займались дрібною торгівлею.

У 1791 р. після підписання Ясського мирного договору, в організації війська стали помітними вади як політичного, так і соціально-економічного характеру, стосунки між російською адміністрацією та поміщиками були вкрай загострені. 5 червня 1796 р. вийшов імператорський наказ, згідно з яким усі відділи Катеринославського козацького війська крім залишків Чугуївського, Конвойного та Бузького полків було розформовано під приводом створення нового Вознесенського козацького війська (яке так і не було сформоване), а козацьке населення переведене в попередній стан.