В Днепре спасли артефакт, свалившийся с неба

Известный днепровский историк Максим Кавун сберег для потомков «античный» архитектурный артефакт, обнаруженный в центре города.

В Днепре – сотни зданий постройки дореволюционных и советских времен. Украшение и вместе с тем проблема многих таких зданий – декоративные элементы. Изношенные временем и не знающие ремонта, они часто отваливаются, падая на землю. И счастье, если при этом – не на головы прохожих…

Такой артефакт вчера в центре Днепра, возле магазина «Тысяча мелочей», обнаружил исследователь истории нашего города Валерий Касьяненко.

На находку тут же отреагировал известный днепровский историк, заведующий отделом Днепропетровского исторического музея имени Яворницкого Максим Кавун:

«Античність під ногами... Прямо як у Римі. Якщо не помиляюся, то це декор сталінського ампіру - фігурна деталь під балконом ...

Так потроху ми втрачаємо нашу архітектурну спадщину....».

Максим Эдуардович бросился спасать артефакт, о чем рассказал следующее:

«"Античний" архітектурний артефакт, зафіксований уранці на проспекті Яворницького, врятовано!

Увечері вийшов з музею, приїхав, (він ще був на місці), забрав, відвіз...

Таким чином, архітектурний елемент (вірогідно, консоль фризу) будівлі 1950-х років у неокласичному стилі, змінив локацію та набув нового семантичного звучання.

У результаті маємо чудовий арт-об'єкт для фотозони Садиби-музею ("із підручних засобів") над якою ламав голову останній місяць: Архітектурно-ботанічна інсталяція "Коріння сили нашого Дніпра".

Зі стовбура столітнього дерева проростає архітектурний велет...

Тепер треба підсилити містичну складову...

Один раз потерти - здійсниться 1-е бажання.

Два рази потерти - здійсняться 2-а бажання.

Три рази потерти - здійсняться 3-и бажання.

Але є одна умова - всі бажання мають бути не про гроші і...., а про духовне, гуманістичне, естетичне!

Бо саме місце зобов'язує!!!

Запрошую всіх бажаючих на фотографування в декораціях квітучого Ретро-саду Дмитра Івановича Яворницького!

Цей пост насправді про дуже серйозні речі, хоч і з спеціальним нальотом нібито іронії... Нібито мікро-момент. Але, на мою думку, у справі культурної спадщини немає мікро- та макро-. Лінія проходить там, де ти бачиш і тебе це чіпляє, і ти щось робиш, або "пофіг", і результат відповідний. Ментально в мене спрацювало, і я радий цьому "мікро-", і я поділився цим досвідом.

Ось власне і все на сьогодні».

Фото со страницы Максима Кавуна.