Стародавній курган на Дніпропетровщині планують зробити туристичним об'єктом

Скіфський курган "Лугова могила" у Солонянському районі може стати великим туристичним центром нашої області.

Багато хто пам'ятає про розкопки подібного ж великого кургану в Новоолександрівці, розташованому зовсім поруч із Дніпром.

Підсумком розкопок став вражаючий об'єкт, названий "Дніпровським Стоунхенджем". Його планували перетворити на потужний туристичний магніт, але цим планам стала на заваді Велика війна.

Подібних центр туризму планують створити в Солонянському районі на базі кургану «Лугова могила».

Про ці плани розповіла керівник Громадської організації «Дивна Україна» (яка займається розвитком туристичного потенціалу нашого регіону) Ольга Філь:

«Мала нагоду особисто відвідати ще одне дивовижне місце(в майбутньому унікальна туристична локація) на туристичній мапі Дніпропетровщини - це місцина, де колись височив над Подніпровським степом величний скіфський курган під назвою "Лугова могила", ще його називають Олександропільський курган.

Олександропільский курган — скіфський курган IV століттям до нашої ери, один з великих «царських» курганів Північного Причорномор'я, що знаходився у Дніпропетровській області. Серед місцевого населення курган відоміший під назвою Лугова могила.

Курган розташований біля села Олександропіль, на схід від річки Базавлук в Солоня́нському райо́ні Дніпропетровської області. (Координати — 47.99036, 34.42942)

Первинні дослідження проводилися під керівництвом А. Терещенка у 1852—55 роках. Основні дослідження кургану проведені О. Люценком у 1855–1856 роках, під час яких курган був повністю розкопаний.

Олександропільський курган був першим великим скіфським курганом, що спеціально розкопувався з науковою метою. Оскільки передбачалося, що курган знаходиться в Герросі, області поховання скіфських царів, і прекрасні речі, знайдені селянами напередодні розкопок вказували саме на скіфську приналежність кургану, ставилося завдання дослідження саме гробниці скіфського царя. Вперше досліднику ставилося в обов'язок ведення журналу з докладними описами щоденних робіт. Протягом 1852–1855 роках А. В. Терещенко і О. Є. Люценко повністю розкопали насип, а в 1855–1856 роках О. Є. Люценко досліджував численні підземні споруди.

На жаль, А. В. Терещенко виявився непридатним для розкопок, вельми ними обтяжувався і за кожної нагоди займався поїздками, результатом чого стала поява «Нарисів Новоросійського краю» та статті про кургани і кам'яних баб. Ведення щоденного журналу (нинішнього польового щоденника) звелося до формальних записів про проведені за тиждень роботи, що складалися заднім числом, малозмістовних і невиразних, з вкрай невизначеними, інколи прямо протилежними, координатами знахідок. В цілому досить непросто зорієнтуватися в послідовності. У результаті немає виразного уявлення про гігантську крепіду кургану, існування кам'яного панцира, який покривав поверхню кургану, ледве вгадується.

Вже у 2004 році вдалося відкрити залишки прикурганної тризни кургану, де вперше випала можливість її дослідження в повному обсязі, оскільки внаслідок унікальних обставин залишки тризни виявилися двічі законсервованими. Дослідження тривали 6 польових сезонів з 2004 по 2009 роки.

Висота кургану становить 21 метр, діаметр 101 метр.

Поховання знатних осіб у двох камерах-катакомбах пограбовані ще в давнину. Збереглися: в насипу залишки колісниці; могила коня поблизу центральної камери. Тут виявлені золоті і срібні високохудожні прикраси, парадна зброя, рідкісне зображення шанованої скіфами змієногої богині, дочки Борисфена (Дніпра). У кургані знайдено останки поховання рабів, а також ще 14 коней у дорогоцінній збруї зі срібними і бронзовими прикрасами.

Скажу вам по секрету, що у Новопокровській громаді, якій пощастило на своїй території мати такий об'єкт, з ініціативи її керівника Людмили Миркович та активної громадськості, планується створити унікальну туристичну локацію "Олександропілський кургано-ленд".

Як вам?

Правда, круто!!!

І можливо, вже в травні поточного року прихильники нашого клубу зможуть вирушити з нами у першу експедицію.

Дай, БОЖЕ, щоб це сталось!».

Зрозуміло, що ці плани можна реалізувати після настання миру в Україні.

Ілюстрації – ГО «Дивна Україна».