Маркевич: «Якщо побачу, що у мене нічого не виходить, я не стану мучити ні себе, ні інших»

- Ви ще під час літніх зборів говорили, що вам потрібен гравець на місце Джуліано. Оглядаючись на пройдений шлях цього сезону, відсутність якісного новачка на цій позиції – ваше найбільше кадрове розчарування, чи були ще болючіші "дірки" у складі?

- Ця проблема – головна. Немає плеймейкера, без якого грати дуже важко. Це відчувалося в Дніпрі з перших днів після мого приходу. Ми непогано відбираємо м’яч, віддаємо ближньому, але далі немає гравця, котрий правильно би спрямував атаку. Грати без футболіста, котрий може зв’язати все в середині поля, дуже важко.

- Тоді ж, влітку, ви попередньо планували залишити в команді Федорчука і вже віддали в оренду Кравченка. Чому в підсумку вийшло так, що Валерій пішов, а Сергій – повернувся, і навіть став основним гравцем команди?

- Я так подивився, що Кравченко, все-таки, досвідченіший, хоча й Федорчук непогано нині виглядає у Волині. І в підсумку, Кравченко, ті матчі, які я довіряв йому зіграти, провів досить добротно. Тому я вирішив продовжити з ним контракт – по-перше, це футболіст український, по-друге, досвідчений. Я думаю, що він нам іще допоможе.

- Хто був ініціатором приходу в команду Польового та Лео Матоса? Хто несе відповідальність за те, що футболісти виявилися неготові конкурувати за місце в складі Дніпра?

- За Лео Матоса розмови йшли ще до мого приходу, коли команду очолював іще Рамос. Загалом, ще тоді вже й була домовленість про його перехід. А Польовий – то моє рішення. Коли Стрінич поїхав у Вест Хем, у нас просто нікого не було на позицію лівого захисника. Довелося шукати. Виявилося, що Польовий – вільний агент, що за нього не потрібно платити. До того ж, я його пам’ятав, адже викликав свого часу в збірну України. Він тоді грав досить непогано, був "легким". Але те, що я побачив тепер, і що бачив тоді – це дві великі різниці. Це моя помилка, і я не хочу того приховувати. Хоча, як помилка – шукати гравця цієї позиції я мусив, при цьому, у фінансовому плані часи були дуже тяжкі. А далі сталося так, що Стрінич повернувся і почав грати. От і все.

- Бартулович теж не в змозі витримувати конкуренцію? Ви більше не розраховуватимете на цього футболіста?

- Бартулович піде. Ним цікавиться низка українських клубів, тому я йому бажаю успіху. Як міг, він нам уже допоміг.

- Політило – те ж саме?

- По Сергієві ми ще не визначилися, тому що ми нікого ще не взяли в команду. Якщо почнемо всіх відправляти, то хто ж тоді залишиться в команді?

- Влітку контракти з Дніпром закінчилися у Гладкого та Олійника, котрі змінили клуб на правах вільного агента. Суто теоретично, ці футболісти могли б вам допомогти в цьому сезоні? Чи допустили б їхній відхід, якби мали змогу вирішити це питання?

- Ситуація така, що у Дніпра є троє непоганих форвардів: Зозуля, Калінич, Селезньов. І Гладкий – гравець такого ж плану, як і вони. Тому питання по ньому не стояло. Хоча Олександр – хороший футболіст, котрому я бажаю лише успіхів у Шахтарі. Але у нас і так перебір нападників. А щодо Олійника, на жаль, так сталося, що я прийшов у Дніпро тоді, коли він уже підписав контракт із Вітессом. Я думаю, що він би нам поміг.

- Ви перед стартом сезону говорили, що найменше турбуєтеся про атакувальну ланку команду. Але в підсумку змушений запитувати про проблеми Зозулі, котрий взагалі не забивав?

- Перша причина – те, що заграв Калінич. Він своєю грою довів, що я мушу ставити його в основний склад. Зозулю ж ми змушені були використовувати вже не на вістрі, а на правому фланзі, тому що була ситуація з вибором на цю позицію або молодого Лучкевича, або саме Зозулі. Це – гравець із великим рівнем самовіддачі, тому я теж мусив тримати такого гравця на полі. Такими футболістами не розкидаються. А загалом, у нього десь трішки не пішли справи ні у збірній, ні у нас цього сезону. Моменти є, але він не забиває. Але я вірю, що він своє ще заб’є.

- Так.

- … та можливої втрати Коноплянки, пам’ятаючи про всіх відданих в оренду футболістів, які позиції вам хотілося б підсилити взимку?

- Перша проблему я вже назвав – плеймейкер. Тепер треба шукати заміну Стріничу. Потрібен футболіст серйозного рівня в опорну зону. А якщо піде Коноплянка, то потрібен буде і лівий півзахисник. Але ж мета при цьому – не просто залатати дірки в складі. Треба, щоб була конкуренція в команді, щоб була якість.

- Бабенко, Бохашвілі, Кобахідзе, Сваток, Федорчук – футболісти, орендовані у Дніпра Волинню. Чи можете ви дати схвальну оцінку комусь із них?

- Все залежить від того, які завдання вирішує команда. Якщо в Луцьку вирішується завдання бути в середині турнірної таблиці, то це хороші футболісти. Якщо вирішувати завдання виходу в Лігу чемпіонів, грати в цьому турнірі, то повинен бути зовсім інший рівень. Я не хочу нікого образити, але просто констатую факт.

- З дубля хтось поїде на збори не для отримання досвіду на майбутнє, для проформи, а для отримання реального шансу проявити себе і мати змогу грати вже в другій частині сезону?

- Просто возити когось ми не збираємося. Вони ще повинні показати себе в дублюючому складі. Я слідкую, регулярно дивлюся матчі дубля. Нібито, є щось цікаве, але… Є лише один Лучкевич, котрий уже себе проявив, і котрий однозначно буде в обоймі 18-ти. Молоді ще треба працювати і тренуватися.

- Матей, Бікфалві, Громов, Безус, Шав’єр – футболісти, до яких приписують інтерес Дніпра. Кого хотіли б бачити ви у своїй команді з цих виконавців?

- Всіх хотів би бачити. Думаю, Матей і Бікфалві поїдуть з нами на збори. Щодо Шав’єра, то я не хотів би нікого брати з Металіста, аби мене не звинувачували, що я розвалив команду. В принципі, її вже й так розвалили після мого відходу, але я не хотів би брати участь у цьому процесі.

- По Матею і Бікфалві ви ухвалюватимете рішення вже за підсумками зборів?

- З Бікфалві ми можливо навіть підпишемо контракт невдовзі, тому що в нього закінчується угода з Волинню. А на Матея подивлюся ближче, після чого й вирішуватиму, що робити з ним далі.

- Якщо про чотирьох з п’яти названих футболістів було сказано вже чимало, то про Безуса – жодної конкретики з вуст представників Дніпра до цього часу не було. Чи існують якісь переговори між клубами?

- Є розмови, але поки що це лише розмови.

- Роман – футболіст того рівня, котрий може закрити проблемну в Дніпрі позицію атакувального центрального півзахисника?

- Складно сказати. Одна справа – грати в Полтаві. Там були завдання не самого високого рівня. А в Динамо у нього вже не пішло. Тому я не берусь казати однозначно.

- Чи задоволені ви співпрацею з Андрієм Русолом та Вадимом Тищенком? Чи маєте чіткий контакт і порозуміння з людьми, від котрих дуже багато залежить взимку, за вашими ж словами?

- Розуміння у нас є. Тобто, вони розуміють, які футболісти мені потрібні, працюють, шукають. Але ж для всього цього потрібні кошти. Коли прийшов Рамос – йому дали карт-бланш, і купили, можна сказати, нову команду. Він мав фінанси і змогу робити команду під себе. Тобто йому певною мірою пощастило. Враховуючи ж непросту ситуацію в нашій державі, мені щось вимагати не випадає можливості, але, повторюся, підсилення дуже хочеться. Хоча би тому, що, по суті, будь-яку команду потрібно освіжати.

- Аж дуже серйозних претензій не було. Я вже говорив, що були дуже хороші матчі: і з самовіддачею на належному рівні, і з майстерністю – все було на належному рівні. Але були й такі матчі, коли є старанність, але гравці беруть і просто гублять м’яч на рівному місці, і нам забивають голи. Так було в матчі проти Зорі, Говерли. Це смішно. І то є неконцентрація. А це – найстрашніше у футболі. А от у матчі проти Шахтаря команда була сконцентрована повністю. Це ж саме стосується обох матчів проти Сент-Етьєнна. Відчувалося з перших секунд, що хлопці не дадуть собі забити. І так треба грати кожен матч.

- Який матч був найближчий за якістю до того, як має грати ваш Дніпро в ідеалі?

- З Інтером у Мілані це була та гра, яку я хотів би бачити в Дніпрі надалі, хоча ми той матч і програли, коли мали вигравати в два-три м’ячі.

- Дніпро в середньому в чемпіонаті поступається у володінні м’ячем Металісту – 54 % — на 56 % у харків’ян. Те, що ви залишили в спадок Ігорю Рахаєву, працює й досі, натомість наразі у вас є якісь складнощі, аби команда вийшла на рівень володіння у 60 з лишком відсотків, як у Динамо та Шахтаря?

- Ми просто грали в інший футбол: більш вертикальний, було багато довгих передач і багато боротьби попереду. Футбол був, скажімо так, простуватий.

- А взагалі – чи є цей момент із якіснішим володінням м’яча метою для вас при побудові нової команди в Дніпропетровську?

- Футболісти не приховують і кажуть мені прямо, що їм дуже тяжко перебудуватися на більш комбінаційний футбол. Але до того треба йти, тому що футбол "бей вперед – комбинация придет" вже в історії. На такий футбол однозначно ніхто ходити не буде.

- Ви після матчу з Зорею сказали про наявність баласту в команді, якого потрібно здихатися. Чи не допускаєте ви, що запросити в Дніпро взимку не вдасться бажаних гравців, і вам надалі доведеться працювати з нинішнім складом? Теоретично, це можливо, адже навіть у кращі часи Дніпру далеко не завжди вдавалося втілювати у життя свої трансферні плани.

- Кістяк у команді є. Я мав на увазі те, що люди повинні виходити на заміну й додавати в грі, а не навпаки – я випускаю когось із лави, а гра стає лише слабшою. У цьому вся проблема. У нас же ситуація така, що, наприклад, от, ким я можу замінити Матеуса хоча би наближено рівноцінно? Коноплянку – те ж саме, Ротаня – теж. Коли трусишся над кожним футболістом, аби, не дай Бог, у нього не було травми, а потім змушений випускати гравців, які не тягнуть. От від них немає жодної користі, і саме таких футболістів потрібно звільняти. Але я не мав на увазі, що потрібно спекатися всіх огульно.

- Чи може вас наступна і довгоочікувана трансферна кампанія в разі ряду невдач розчарувати настільки, що ви втратите інтерес працювати надалі з Дніпром? Що, як раптом, будуть лише втрати у вигляді Стрініча та Коноплянки, а підсилення не буде?

- Я так далеко не дивлюся. Єдине – якщо побачу, що у мене нічого не виходить, я не стану мучити ні себе, ні інших. Тут також питання є. Але я все-таки надіюсь, що мені вдасться щось зробити у Дніпрі.