Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Чт, 28 листопада 2024
10:01

ПРО МІСТО

Сапеляк Андрій Михайлович

Владика Андрій Сапеляк
Владика Андрій Сапеляк
Владика Андрій Сапеляк – відомий у світі діяч Вселенської Церкви, член комісії Східних Церков на II Ватиканському Соборі (1962–1966), який багато років віддав служінню Богові в лоні української греко-католицької церкви, обіймав відповідальні посади.

Народився Андрій Сапеляк у селі Ришкова Воля Ярославського повіту на Перемишльщині в українській селянській родині Михайла Сапеляка та Агафії Ярош. Його батьки були людьми глибоко віруючими, тому хотіли бачити сина священиком.

Після закінчення Перемишльської української гімназії Андрій вступив до Салезіянського університету в місті Турин в Італії, де на факультеті канонічного права студіював філософію, педагогіку, богослов'я та канонічне право. Після закінчення повернутися на батьківщину не зміг, бо Західна Україна на той час вже увійшла до складу Радянського Союзу і там порядкували комуністи.

29 червня 1949 року А. Сапеляк став священиком. Невдовзі настоятелі доручили отцеві Андрію організувати Українську малу семінарію для підготовки українських священиків, спочатку у Франції, а згодом і в Римі. 1951 року він організував у Франції Українську малу семінарію і був її першим ректором.

1961 року о. Андрія обрано першим єпископом українських греко-католиків у Аргентині. Спочатку Владика Андрій мав посаду Апостольського Візитатора для українських католиків в Аргентині, а після створення єпархії – Апостольського адміністратора Української католицької єпархії в Аргентині. Загалом у цій країні він працював 36 років.

Єпископ Андрій Сапеляк відомий як діяч Вселенської церкви, протягом чотирьох років (1962–1966) він брав участь у історичному ІІ Ватиканському соборі, де разом iз митрополитом Амброзієм Сенишиним, архiєпископом Іваном Бучком та Гавриїлом Букатком був обраний до соборної комісії східних церков. Його перу належать чимало праць. Одна з них – «Українська церква на ІІ Ватиканському соборі» – засвідчує, що Українська церква посіла у Вселенській Церкві визначне місце поряд iз головними християнськими церквами світу. Книга побачила світ у Римі ще в 1967 році. В Україні була передрукована у Львові лише 1995 року.

1997 року Владика Андрій повернувся в Україну. На 80-у році життя приїхав із пасторальною місією до міста Верхньодніпровська, де працює понині. Саме цей край обрав під впливом спілкування зі знайомим священиком, який запросив його сюди. Дуже сподобалися і місцевість, і клімат, тому о. Андрій купив хатину, яку прилаштував під резиденцію, а заодно й другу – під церкву. На дверях резиденції на вулиці Щорса написано: «Ораторія дон Боско». Ораторія – це молодіжний, релігійний, рекреативний клуб. Дон Боско, італійський священик (1815–1888) – засновник чернечого ордену «Товариство святого Франціска Салезія», дуже поширеного у світі. Отці-салезіяни бачать своє покликання у вихованні та допомозі молоді, насамперед, нужденної, обділеної увагою суспільства.

Мешканці Верхньодніпровська появу єпископа з Аргентини сприйняли із зацікавленістю, попервах боялися, що станеться війна між греко-католицькою та православною церквами. Проте отець Андрій дуже швидко налагодив приязні стосунки з сусідами, радіє, що до нього приходить чимало молоді. Бувають тут гості з інших куточків України.

Андрій Сапеляк шкодує, що українці поділені на різні конфесії, мріє про об’єднання українських церков у єдину Київську православну соборну церкву, яка б виховувала патріотичну християнську молодь.

copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті