Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Чт, 28 листопада 2024
09:53

ПРО МІСТО

Лазебник Валентина Іванівна



Валентина Іванівна Лазебник народилася 20 жовтня 1950 року у м. Фергані Узбецької РСР. З 1956 р. проживає в Україні, у м. Дніпропетровську, де закінчила середню школу № 80 та в 1974 р. — історичний факультет Дніпропетровського державного університету (нині — ДНУ). Разом із чоловіком виховала двох синів — Андрія та Платона.

З червня 1975 р. працює в Дніпропетровському історичному музеї – понад 30 років на одному місці. Валентина Іванівна брала участь у створенні нової експозиції ДІМ в 1976–1977 рр., в часи її докорінної реконструкції і реекспозиції. З липня 1983 р. призначена завідуючою відділом дорадянської історії та меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького. Протягом 1983–1988 років очолювала роботу з реставрації будинку та створення експозиції. Сьогодні відділ має назву — науково-дослідний і науково-експозиційний відділ історії України з ХІV ст. до 1916 р.

Валентина Лазебник веде науково-дослідну, збиральницьку, науково-просвітницьку, популяризаторську роботу на тему «Історія України й краю в 1861–1916 рр.». До кола її наукових зацікавлень входять і питання з історії м. Катеринослава ХVІІІ — поч. ХХ ст., зокрема: історія міського громадського урядування (міської думи і управи, їх діячів), міського господарства, населення міста, окремих соціальних верств (зокрема — купецтва), почесних громадян тощо. Для висвітлення цих питань вона опрацьовує місцеві та центральні архіви та бібліотеки України і Росії. Є постійним учасником обласних, міжрегіональних, всеукраїнських і міжнародних конференцій, які проводяться на базі ДІМ, ДНУ, НГУ. Друкується в наукових, громадсько-політичних збірниках, журналах, газетах. Автор понад 230 наукових і науково-популярних публікацій. Саме їй належить ініціатива відродження та увічнення пам’яті нашого видатного земляка О.М. Поля. В 1997 р. вона підготувала й перевидала книгу І. Вертоградова «Памяти А.Н. Поля» (1910 р.), надрукувала в різних виданнях десятки статей про нього, написала сотні довідок і листів, щоб впевнити громадськість у необхідності вшанування цього непересічного громадянина міста, консультувала скульптора В. Небоженка, який створив пам’ятник О.М. Полю в Дніпропетровську.

В.І. Лазебник веде велику пошукову роботу щодо реконструкції біоісторії, генеалогічних витоків еліти нашого регіону. Завдяки цим пошукам фонди ДІМ поповнились цінними особовими справами (архівні матеріали, фото) і речовими пам’ятками про Котових, Синявських, Бутакових, Хрінникових, Толстикових, Гавриленків, Вертоградових, Ульманів тощо. Всього впродовж роботи в музеї В. Лазебник було зібрано й описано майже 5.000 музейних предметів.

Результативна науково-дослідна і збиральницька робота В. Лазебник сприяє й удосконаленню експозиційної діяльності. Тема «Край в 1861–1916 рр.» постійно поповнюється новими матеріалами, окремі комплекси перебудовані майже докорінно — 40% експозиції замінено. Сьогодні вже розроблено нову наукову концепцію і тематико-експозиційний план для проведення докорінної реекспозиції залу № 4. Знайдені та науково опрацьовані матеріали широко використовуються у виставковій роботі музею.

Знайдені цінні факти, відомості з історії краю, зібрані музейні предмети знаходять відтворення в екскурсійній та лекційній роботі В.І. Лазебник, популяризації нею історії краю в пресі та на телебаченні.

Валентина Іванівна завжди займала активну життєву позицію. Має високий авторитет серед колективу музею, краєзнавців, широкої громадськості краю. Громадська робота В.І. Лазебник відбивається у назвах міських вулиць і площ: вона є членом комісії міськради з питань перейменування вулиць. Небайдужість Валентини Іванівни до збереження місцевої історії, пам’ятників і пам’ятних місць міста і всього краю сприяє охороні, упорядкуванню та збереженню багатьох, святих для мешканців Дніпропетровська і області, історико-культурних місць, зокрема Севастопольського парку, Фабрівських бульварів, Озерки, будинку, де жив О.М. Поль та інших.

За сумлінну, багаторічну працю і значну пошукову роботу Валентина Іванівна неодноразово нагороджувалась грамотами Міністерства культури України, обласного управління культури, подяками і цінними подарунками міського голови, пам’ятною медаллю «За заслуги перед містом» (2002). За створення наукової концепції щодо історії губернії та міста нагороджена Міжнародним Благодійним Фондом «Україна-3000» стипендією за «Програмою підтримки музейних працівників» (2006 –2007 рр.).

2009 року Указом Президента України Валентина Лазебник нагороджена орденом княгині Ольги III ступеню.

Валентина Бекетова
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті