Точка на карті. Новотроїцьке

Тепер село Лиманське знаходиться аж у Синельниківському районі поблизу Майського. Там паном Мізком була збудована й церква для сільчан. Вона й до цього часу вціліла. На цеглі лишилося панське тавро «М». Так само обійшовся власник і з Карабинівкою, яку відселив від свого маєтку, і село зараз у Павлоградському районі. А на місці сучасного Новотроїцького тільки у 1920-х роках з’явилися нові поселенці, яким радянська влада спочатку дала землю, а потім примусила при вступі до колгоспу землі позбутися.

Якщо пройтися до розташованих край села ставків, можна при гарній фантазії уявити собі стару садибу з алеєю. Зі старих часів довго нагадував про себе бузок. А ставки обсаджені були якимись екзотичними деревами. У цій садибі доживав віку перший директор Катеринославської гімназії ( а тоді ця посада рівнялася, сказати б, посаді керівника обласного відділу освіти) Дмитро Тимофійович Мізко. Після зруйнування Січі тутешні землі понад Лиманом дісталися панам Легкоступам. Жінка Мізка була саме з цього роду. Вона народила чоловікові двох синів і доньку й зовсім молодою при народженні останньої дитини померла. У Дніпропетровському художньому музеї дивом збереглися портрети членів цієї родини –парсуни мальовані майже два століття тому і переносять в часи, коли дами зачитувалися французькими романами і танцювали котраданс і котильйон.

«Трапеза римських мужів»

Це було в серпні 1828 року. Архієпископ Катеринославський, Херсонський і Таврійський Гавриїл (Розанов), людина допитлива і дуже зацікавлена історією краю, вирішив при самому початку свого вступу на високу посаду вирушити в місто Таганрог. Там він мав намір здійснити пастирські молитви на місці кончини незадовго перед тим, у 1825 році раптово померлого імператора Олександра І. Шлях архіпастиря лежав через Павлоград і далі. Ось що записано у журналі поїздки 18 серпня 1828 року:

«О 12 годині залишили ми Знаменівку, подальший шлях тривав до села Карабинівка. У двох верстах від Карабинівки Його Преосвященство зупинився і з задоволенням розглядав Лиманське озеро, яке має солоно-гірку воду (мова про Солоний Лиман). Тут (Гавриїл) цікавився: чи з’єднане це озеро з морем? Чи буває на ньому осад солі? Перше питання залишилося без відповіді; на друге відповідали ствердно із зауваженням, що сіль осідає на цьому озері тільки впродовж найспекотніших років і належить до роду глауберової солі. (Тобто сірчанокислого натрію). Перша година пополудні була ознаменована оглядом прекрасної кам’яної Карабинівської церкви (збудованої за три роки перед тим) і побаченням з вельми привітним і товариським до ієрархів поміщиком села Карабинівка генералом Мізком. У час полудня привітний володар села пригостив Його Преосвященство обіднім столом. Помірне частування супроводжувалося вченою бесідою Архіпастиря з господарем. Тут говорили латинським наріччям, і стіл сільський уподібнювався трапезі римських мужів, відомих своїм просвітництвом. Після трапези, оглянувши сад, що знаходиться при будинку привітного поміщика, Його Преосвященство вирушив у подальшу дорогу».

Отже, прогулюючись цими місцями, згадаймо «трапезу римських мужів».

Народжуваність зросла

Приміщення клубу в Новотроїцькому нині є приватною власністю, там знаходиться бар «Лиман», а зовсім по-сусідству з ним діє Новотроїцький навчально-виховний комплекс. Туди ми й завітали. Зустріла нас директор Альона Вікторівна Земляна. Ось що вона розповіла. Комплексові 12 років. Він об’єднав школу і дошкільний заклад. В школі І-го ступеня навчаються 30 діточок у першому—четвертому класах. До речі, нинішній рік багатий на дітей, бо досі у відносно невеликому селі в школі перебувало 23—24 дитини. Народжуваність у селі зросла, бо багато молодих людей свого часу приїхало працювати в лікарні «Солоний Лиман», отримали тут житло, залишилися.

Підпорядкований заклад Знаменівській сільській раді. На півставки функціонує група подовженого дня — до 15-ї години діти перебувають під наглядом вчителя. З дітьми працює 20-річна вихователька Ольга Іваненко, діти її люблять, разом грають у різноманітні ігри, а на свята Ольга Олександрівна готує різні сценарії.

Знайомимося з четвертокласницею Настею Лагодою, яка займається бальними танцями у Знаменівці і легко демонструє нам шпагат. Її запрошували на змагання і до Дніпропетровська. Педагог Павло Шестаков до кожної дитини знаходить індивідуальний підхід. З Новотроїцького на його заняття їздить не менше п’яти діток.

Є у комплексу і свій сайт, який веде вихователь Ольга Іваненко. Вона наповнює сайт фотографіями з проведених заходів. Оскільки посади комп’ютерника у комплексі не передбачено, то доводиться розвивати сайт самотужки. Вечорами через домашній інтернет робить його живим і мобільним.

За відсутності актового залу святкові акції тут проводять прямо в коридорі. Нещодавно провели чудове свято «Рід. Родина. Україна». Вихованці дитячого садочка всі були в українських строях, у такому ж вбранні — й вихователі. Пройшло все у формі тематичного заняття, яке сподобалося малечі, збагатило й змістом, й емоційно.

Нині, як говорилося, сусідами навчально-виховного центру є не клуб, а… бар. Від шкільного паркану він у десяти метрах. Хоча за приписами має бути щонайменше 250—300 метрів. Єдина втіха: бар працює від 5-ї вечора, коли в школі дітвори вже немає.

Звісно, клуб для села потрібніший як бар. У кризові 90-і клуб закрили, а в Новотроїцькому нині чимало молоді, у якої нині немає вибору — йти до клубу чи до бару. Ось молоді люди й ходять-бродять селом у пошуках сумнівних пригод.

Новотроїцьке має свої вигоди: завдяки лікарні тут гарне сполучення з обласним центром і Новомосковськом. Прямих рейсів маршруток півтора-два десятки на день. Потреби ходити на електричку за п’ять-шість кілометрів немає.

Унікальна здравниця

На території Новотроїцького існує унікальний курорт місцевого значення — грязелікарня «Солоний Лиман». А офіційна повна назва обласного комунального закладу — «Обласна фізіотерапевтична лікарня «Солоний Лиман». З 2001 року заклад очолює Валерій Володимирович Гаркуша. При ньому лікарня розцвіла. Заступник головного лікаря з лікувальної частини обласного комунального закладу «Обласна фізіотерапевтична лікарня «Солоний Лиман» Наталя Миколаївна Скурідіна розповіла:

— У нас 240 ліжок для дорослих і 100 ліжок для дітей. У нас проходять лікування люди з патологіями опорно-рухової системи,. Є в нас ліжка в неврологічному відділенні для спинальних хворих. До речі, у зв’язку з тим, що нині відійшли кримські здравниці у Саках, Євпаторії, у нас у Солоному Лимані побільшало спинальних хворих, бо за обсягом лікувальної допомоги ми не поступаємося тим же Сакам — у нас чудові грязі озера Солоний Лиман, прекрасна своя мінеральна вода.

Коли ми побували в «Солоному Лимані», в лікарні оздоровлялося півсотні дітей із зони АТО.