Від земської — до обласної: 11 травня Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова виповниться 220 років

Тут не тільки рятували життя цивільним і військовим, а і навчали студентів-медиків.

Одним із найстаріших у складі Дніпропетровської обласної лікарні є неврологічне відділення — воно працює із самого відкриття закладу. Терапевтичне — молодше. Його збудували в 1845 році. В стінах цього корпусу мешкали та молилися священослужителі, які допомагали доглядати за хворими.

Тетяна Лисунець, завідуюча відділенням ревматології Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова:
“Больница была рассчитана на 240 коек. За год здесь проходили лечение около 1500 пациентов. В настоящее время, в каждом отделении, здесь 6 отделений терапевтического направления, более 1000 пациентов лечится ежегодно.”

Усі 220 років будівлі земської, а тепер Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова, використовували тільки за призначенням. Тут не тільки рятували життя цивільним і військовим, а і навчали студентів-медиків.

Тетяна Лисунець, завідуюча відділенням ревматології Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова:
“Во время Крымской войны здесь находился госпиталь. Приблизительно с 1918 года, на базе медицинских курсов здесь был организован первый медицинский факультет, начали обучаться первые студенты медики. Во время 2й Мировой войны здесь так же находился госпиталь, в котором оказывалась помощь раненым.”

За 4 роки війни на Сході України крізь руки мечниківців пройшли близько двох з половиною тисяч бійців. Лікарі не уявляли, що військова медицина буде знов актуальною в 21 столітті — навіть середнє покоління медиків такі ураження бачило вперше у своїй практиці. Лікувати довелося і тіло, і душу поранених. Світлана Мороз, завідуюча психоневрологічним відділенням Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова:
“По-моему, 9 мая 2014 года Сергей Анатольевич собрал всех заведующих на приемном покое, когда привезли первых раненых. Я спросила: «А что там будут делать психиатры?». Потом поняла, что помощь нужна, что руки нужны. Я не могла себе представить, что наша работа, наши знания потребуются для оказания помощи раненым.” Свій досвід у лікуванні та реабілітації посттравматичного синдрому фахівці виклали у книзі “Війна в Україні: патоморфоз психічних та поведінкових розладів.”

Сергій Риженко, голований лікар Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова:
“Написали книгу, которая позволит разобраться многим докторам, организаторам здравоохранения, как себя вести, когда попадает в клинику больной с пост-травматическим расстройством психики.”

Світлана Мороз, завідуюча психоневрологічним відділенням Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова:
“Будет ли это интересно? Мы старались, чтоб книга была эмоциональной. Хотелось бы, чтоб ее прочло как можно больше людей. Я думаю, многие профессиональные вещи будет читать достаточно сложно. Но просмотреть, я думаю, будет интересно всем.”

Святкувати ювілей доводиться у вже звичній робочій напрузі: кожного дня до лікарні потрапляють нові бійці зі Сходу країни, зокрема, з Авдіївки. 4 квітня до лікарні привезли 2 військових із тяжкими пораненнями.

Сергій Риженко, голований лікар Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова:
“Один солдат, ему 45 лет, его зовут Андрей — попал на расстяжку. У него множественные ранения живота, груди, конечностей, глаз. Ему уже наши хирурги вчера провели операцию. Сегодня, мы отдаем его офтальмологам. Потому что, один глаз проникающее ранение, второй — есть поверхностные проблемы. Второй боец — с ранением плеча, пробиты сосуды, потерял очень много крови. Опасения за его жизнь нет.”