Исторический музей Днепра продолжает интерактивные экскурсии и викторины

В условиях карантина Днепропетровский Национальный исторический музей старается быть максимально доступным для посетителей – разумеется, в интерактивной форме.

Городской сайт уже писал о том, что после введения карантина в этом музее начали активно предлагать экскурсии и занятия для взрослых и детей на «удаленном доступе».

Как заверяют музейщики, цикл этих интересных мероприятий будет продолжаться в режиме «нон-стоп» до окончания карантина.

И уже сейчас музей на интерактивной основе приглашает познакомиться с историей городского транспорта и оружейным раритетом времен запорожского казачества.

Думается, прикоснуться к прошлому наш его транспорта будет вдвойне интересно – в свете нынешних транспортных проблем, о которых мы регулярно сообщаем.

А ведь еще относительно недавно автобусы на улицах Екатеринослава были редкостью. 95 лет назад состоялось открытие первого автобусного маршрута в Екатеринославе.

Вот что об этом рассказывают на странице исторического музея в соцсетях:

«Занудьгували за громадським транспортом? Ну то тримайте дозу історичних фактів із царини міської історії – 95 років тому Катеринославське відділення «Автопромторгу» замовило із Італії чотири 16-містні автобуси «FIAT».

У вересні 1925 р. два з них прибули до Катеринослава, і 6 вересня відбулося урочисте відкриття перших автобусних маршрутів – від вокзалу до центру — 4 зупинки за ціною 25 копійок; та від вокзалу до заводу ім. Петровського - 5 зупинок за ціною 20 коп. Останній маршрут вранці та ввечері здійснював перевезення робітників за зниженим тарифом.

А уже в жовтні 1925 р. автобусне сполучення відкрила Катеринославська міська рада. На комунальних маршрутах курсували англійські автобуси «Leyland» та німецькі «Zaurer». На початку 1930-х років із 40 міських автобусів на маршрути виїздило в середньому 20 – через амортизацію, постійні ремонти, відсутність гуми, запасних частин та неякісні умови експлуатації, особливо стан шляхів - із загальної довжини вулиць міста, якими проходили маршрути лише 1 кілометр знаходився в задовільному стані, решта – 17,4 кілометрів були вкриті «осколом», дуже зношені, і вимагали цілковитого перебрукування.

Почасти випущені на маршрут машини внаслідок поламок поверталися до парку на ремонт в той же день. Усі вказані негаразди надзвичайно несприятливо позначалися на якості пасажирських перевезень. В години пік автобуси працювали зі значним перевантаженням – при пасажировмісткості 28 осіб деякі шофери возили на автобусах «Leyland» до 60-70 пасажирів (а ви кажете по 10 і не більше).

Про якість транспортних засобів та можливості комунального господарства свідчить такий красномовний факт, що з намічених до придбання на літо 1927 р. 10 автобусів «Leyland» жоден не був закуплений. Натомість було придбано 7 вантажних автомашин «Zaurer», які були пристосовані для пасажирського руху і пущені в експлуатацію в район АНД і Кайдаків».

Узнав об истории зарождения городских автобусных маршрутов, можно нырнуть в гораздо более древние времена. В рубрике «С музеем во время карантина» Отдел истории Украины 14-20 веков предлагает ближе познакомиться с редчайшим экземпляром оружия наших предков, запорожских казаков – ружьем-пищалью 16-го века.

Об этом экземпляре музейщики рассказывают следующее:

«Експонат є вогнепальною зброєю, в залежності від регіону класифікується як рушниця гвинтова, самопал (Європа) або гвинтова пищаль (Московія).

Рушниця завдовжки 119 см., калібром 15 мм., має масивне дерев’яне ложе і приклад пофарбовані олійною фарбою темно-зеленого кольору. Приклад опущений прямий з намальованими чотирма квітками. Ствол шестигранний.

Ударно-кременевий замок карельського типу. Замки такого типу виготовлялись на півночі Московського царства з XVII ст. до ХІХ ст. Представлений замок має цікавий доробок — в нього було замінено кресало, яке зовні імітує кресало батарейного замка, крім того на пластині є позначка або невстановлене клеймо — коло перекреслене горизонтальною рискою.

Аналізуючи форму прикладів московських рушниць та ручних пищалей XVI-XVII ст. з використанням ударно-кременевих замків, в даному випадку з доробком, карельського типу — було зроблено припущення, що рушниця була створена в першій чверті XVII ст. і був частково перероблений ударний замок, в сер. XVII ст. — кін. XVII ст.

Слідкуйте за нашими новинами та будьте здорові!».

В рамках этой рубрики «С музеем во время карантина» на каждый пост можно оставить свои ответы и комментарии. После прекращения карантина (ориентировочно – 4-5 апреля) для самых активных виртуальных посетителей музея будет проведена викторина, счастливчики получат призы!

Фото – Исторический музей