Фонд Віктора Пінчука опікується шелтером в Гупалівці

Дві години потрібно їхати з Дніпра до Гупалівки. Проте навіть тут, у віддаленому селищі Новомосковського району, організовано шелтер для людей із зони бойових дій.

Нині у прихистку проживають близько 70 осіб, у том числі 24 маломобільні людини. Створити належні умови для евакуйованих українців допомагає Фонд Віктора Пінчука та міжнародна благодійна ініціатива Ukraine Relief Fund. Їх зусиллями у шелтері відремонтували та забезпечили технікою кухню, їдальню, ванну кімнату.

Прихисток розмістився у двох колишніх корпусах місцевої лікарні. Зараз у меншому корпусі проживають особи з інвалідністю та маломобільні старенькі, евакуйовані з геріатричного пансіонату Марганця. Заклад постраждав від обстрілів ще в серпні минулого року, залишитись там було небезпечно.

“Думала, люди щось святкують і феєрверк почався. Аж тут посипались шибки. Я від уламків сховалась під ковдру. Невдовзі після обстрілів нас вивезли звідти автобусом”, – ділиться 86-річна Віра Макарівна, евакуйована з Марганця.

У Гупалівці марганчан розмістили в окремому корпусі. В ньому коштом благодійного фонду відремонтували їдальню з урахуванням потреб маломобільних людей. Також облаштували її кондиціонером, бойлером і посудомийною машиною, аби покращити умови для персоналу, що доглядає таких переселенців. 

“Ці приміщення лікарні не використовувались вже близько 20 років, були в жахливому стані. Зараз видно результати роботи, створюються комфортні та безпечні умови для проживання внутрішньо переміщених осіб. Приємно бачити, як вони посміхаються, як люди з інвалідністю можуть нарешті виїхати на подвір’я, користуючись безпечним пандусом”, – каже Олена Гунько, керівниця місцевого КП “Центр надання соціальних послуг”. 

В іншому корпусі місцева громада створила гуртожиток сімейного типу на 50 осіб. Тут проживають одинокі мами з дітьми та особи похилого віку. Для них фонд збудував сучасну кухню спільного користування. Провели воду, зробили нову септичну систему, встановили холодильники, електроплити та духовки, кондиціонер, бойлер. У нових меблях для кожної кімнати є власна шафка, що закривається на ключ. 

“Раніше на кухні була маленька електрична пічка на дві конфорки або ж ходили до іншої будівлі, де були старі газові плити. Народу багато, вставали якомога раніше, аби встигнути приготувати щось до обіду. Духовки не було. Посуд бігали мити до ванної кімнати. Збиралась черга: хто з посудом, хто руки помити, хто в туалет. Зараз 4-5 осіб можуть готувати одночасно – ніхто нікому не заважає”, – розповідає пані Ірина, яка разом з дітьми та матір’ю з інвалідністю вже вдруге тікає від війни з-під Мар’янки.

У цій будівлі також капітально відремонтували ванну кімнату, обладнали її пральною й сушильною машинкою. Аби встановити необхідну побутову техніку, повністю замінили проводку – стара б не витримала такого навантаження.

Роботи в гупалівському шелтері тривають. Нині тут ремонтують ще одну кухню, де готуватимуть для людей з інвалідністю, а також будують безбар’єрну ванну кімнату.

Їдальня для маломобільних людей.

Їдальня для маломобільних людей. До та після.

Їдальня для маломобільних людей. До та після.

Кухня у гуртожитку сімейного типу.

Кухня у гуртожитку сімейного типу. До та після.

Кухня у гуртожитку сімейного типу.

Ванна кімната у гуртожитку сімейного типу.

Ванна кімната у гуртожитку сімейного типу. До та після.