Днепровский музей «Машины времени» пополнился загадкой автопрома

В этом музее смогли установить происхождение загадочного автомобиля и восстановить его.

Городской сайт уже рассказывал об этой истории.

Напомним, что около месяца назад директор музея Михаил Прудников смог чудом приобрести дивную машину. Предполагалось, что она – один из трех созданных в свое время экспериментальных грузовых микроавтобусов ЗАЗ-970В.

Реальность оказалась еще интересней – эта машина ы свое время вообще была создана в единственном экземпляре. А ее спасению сопутствовала почти детективная история, о которой рассказал Михаил Прудников:

«Сьогодні "загадка" автопрому буде доставлена до експозиції музею "Машини Часу".

Яка історія у цього автомобіля?

Це була Бригантина, Мікрон чи мікроавтобус ЗАЗ-970В?

Якось увечері Євген Байбуз, до речі, людина схиблена на історії «АвтоЗаза», скинув посилання на саморобний автомобіль з м. Черкас. Після телефонної розмови з продавцем я зрозумів, що доля автомобіля не проста.

​ Під час продажу гаража машина виявилася зайвою, її викотили у двір, а потім, оскільки її зовнішній вигляд почав чахнути, вирішили здати її в металобрухт, тільки там виявилося, що вона їм не потрібна! Бо занадто багато композитних матеріалів. Забрали тільки те, що можна було «швидко вкрасти», спилили алюмінієвий дах та витягли двигун із коробкою від ЗАЗ у 30 л/с.

Тут з'явився наш продавець-рятівник, який у цьому стані припинив погром автомобіля і навіть намагався з'ясувати історію його створення. Він знайшов телефон попереднього власника, і ось що він нам розповів.

Анатолій закінчив «КПІ» за фахом інженер-механік. Автомобіль був зареєстрований у 1983 році, рама створена із труб перерізом 40х40мм. Колір спочатку був «Рубін», кузов і двері складаються зі стеклопластику та алюмінієвих листів марки АМЦАМ, зі схожого алюмінію штампують ложки, виделки, сковорідки і кухлі, він дуже гнучкий.

Вантажопідйомність 700 кг, перевірено коли перевозив шифер для будинку, у кожній ходці було 25 листів - 25 кг/1 лист, разом 625 кг, для «Мікрона» це була посильна вага.

Ходова частина «ЗАЗ», передня балка власної конструкції. Коли машина порожня, у неї велика парусність і машина злегка вібрує, тому Анатолій їхав не більше 60 км/год, при повному завантаженні салону можна їхати 90 км/год, тому він радить возити баласт, у нього їм був свого часу радянський танковий акумулятор ємністю 180 Ампер.

Витрата палива за цих параметрів невелика 4-5л бензину. Кілька разів був на Чорному та Азовському морях, поїздка на Арабатську стрілку займала 13 годин, виїжджали рано.

Згадуючи перші поїздки на Набережну Черкас, до ресторану «Рибалка». Приїхав із колегами по роботі, сам відійшов у бік покурити та заразом наглядав за «Мікроном», машина завжди популярна, її одразу ж оточили роззяви та дивилися, намагаючись вгадати фірму невідомої іномарки чи модель нового досвідченого радянського автомобіля.

Цього разу її оточили представницькі люди у пижикових шапках (припускає, що із силових структур). Запитали: «Що й документи є?», - «Звичайно» - відповів Анатолій. Далі чоловіки обговорювали, чи можна радянській людині володіти вантажопасажирським автомобілем, а раптом почне перевозити вантажі за гроші? А скільки полуниці може перевезти?

Загалом коли підозрілі чоловіки пішли, Анатолій зітхнув з полегшенням.

У часи РСРС саморобникам було заборонено виготовляти автомобіль довше «Волги» та багатомісні фургони, щоб не підірвати «соціалістичну економіку».

И вот вчера этот удивительный автомобиль отправился в свое первое путешествие после восстановления – из мастерских в музей «Машины времени».

Этот радостный факт бригада музейщиков отметила, захватив на празднование целый бидон самогона, о чем можно посмотреть видео.

Фото и видео – музей «Машины времени».