Герої Дніпровської бригади ТРО: «Хантер», який любить котів та собак

Олександр із позивним «Хантер», незважаючи на пенсійний вік, під час Великої війни не зміг всидіти вдома.

І ось у чому парадокс. За словами Олександра, вдома його долали вікові болячки. А на передовій хворіти ніколи – хвороби зняло, як рукою.

Про побратима-ветерана у 128 Дніпровській бригаді ТРО розповіли:

«Знайомтеся, це Хантер, у миру Олександр.

Він любить собак і котів, а ще він добряче воював і звання ветерана бригади отримував неохоче, через досягнення пенсійного віку. Здавалося б, сиди вдома, насолоджуйся життям, але ж ніт!

Хантер поїхав до своїх побратимів у батальйон, щоб за власний рахунок ремонтувати автівки, які пошкодили російські міни у лісосмугах і погані дорогі.

Хантер чесно каже, що на домашньому відпочинку його наздогнав поганий тиск і усілякі вікові неприємності, а повернувся до побратимів - болячки як рукою зняло!

Вже тиждень тут, у далекому донецькому селі, стан здоров’я підозріло покращився. Вирішив не вірити собі - пішов до медиків. Ті кажуть, що дійсно тиск у нормі, серце як годинник. Тому Хантер вже скрутив з пошкоджений міною кардан, збирається везти його до Дніпра на ремонт і одразу ж назад.

Каже, тут природа і гарні люди лікують».

Фото 128 бригади.