Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Новини міста і регіону
Сб, 30 листопада 2024
18:31

НОВИНИ МІСТА І РЕГІОНУ

Герої Великої війни: Винищувач танків "Маестро"

Герої Великої війни: Винищувач танків

Троє маленьких дітей удома та купа довідок про поранення та контузії давали воїну 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» із позивним «Маестро» повне право повернутися в сім'ю…

Він бореться із рашистами з 2014-го року. За цей час у його сім'ї народилося троє дітей. Синам – 9 та 8 років, донечці – 9 місяців. У «Маестро» - цілий стос довідок про поранення та контузії.

Виходить, з низки причин він давно міг би демобілізуватися і виховувати дітей. Але – продовжує у лавах «холодноярців» боротися за незалежність України.

Про долю героя у 93 бригаді розповіли:

«Старшому дев'ять, середньому – вісім, погодки. Закінчили 3-й і 2-й клас. А дівчинці дев'ять місяців», – розповідає командир мінометного розрахунку в 93-й бригаді Холодний Яр Маестро про своїх дітей.

Він воював з 2014 року у добровольчому з'єднані, «з міномета стріляв, але не наводився». А з повномасштабного вторгнення призвався у Збройні Сили, потрапив у піхоту, а потім опанував міномет. Зараз точними ударами 82-го калібру нищить ворога під Андріївкою.

«У мене отака пачка документів по контузіях була! Психолог подивилася: ми тебе брати не будемо, за тебе відповідати не хочемо. А я сказав – я себе чувствую нормально. І упросив, щоб мене взяли до лав ЗСУ».

Дістатися сюди можна або вночі, або рано-вранці по-сірому. Машиною проїхати майже неможливо: ворог постійно спостерігає дронами з неба. Тому хлопці ходять кілометри пішки, приховано, по зеленці.

«Для мене сама страшна зброя – це танчик. Якщо він близько стоїть, то ти не чуєш вихода, а тільки приход від нього. Усі контузії, що в мене є, – це все танчик. У мене їх, навєрно, за десять пішло вже. Міг би і не воювати. Але боюся, щоб ворог не продвинувся, не пройшов до мене у двір і не постукав мені у двері. І не сказав «Добрий вєчєр, будєш воєвать за росію». А з дітьми я в день по 10 разів по відео розмовляю. Вони понімають, де я находюся. І батьком гордяться. А я ними. І жінкою гордюся, що вона чекає… Тяжко, іноді здається, сил нема. Але сів, цигарку покурив і далі в бій. Бо єслі не ми, то нашу піхоту будуть ложить. А хлопців же теж вдома чекають».

Фото 93 бригади "Холодний Яр".

Gorod.dp.ua на Facebook.

Інші новини:

ЗВЕРНИТЬ УВАГУ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
65
років з дня першої місцевої телевізійної передачі в Дніпрі

Джерело
copyright © gorod.dp.ua
Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті