Міський сайт продовжує знайомити із долями героїв, які захищають нашу країну від агресора.
На жаль, про долю багатьох воїнів доводиться писати після їхньої смерті…
Рівно рік тому героїчно загинув воїн 233-го окремого батальйону (що входить до 128 Дніпровської бригади ТРО ЗСУ) Олександр Войтенко, про якого у батальйоні розповіли:
«Герої нашого підрозділу.
Олександр Войтенко, доброволець, старший стрілець, посмертно нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ.
Олександр народився на Житомирщині. Навчався в Черняхівській гімназії, після отримав спеціальність «оператор комп'ютерного набору, бухгалтер».
З 1997-го по 1998-й рік проходив строкову службу в лавах Збройних сил України. Після демобілізації навчався у Бердичівській школі прапорщика, ніс службу у танковій частині. Після звільнення жив із родиною в Білій Церкві, працював там на шинному заводі. Потім керував сільськогосподарським підприємством у Білоцерківському районі.
Повернувся в рідні краї, жив у Черняхові, працював у галузі деревообробки.
Після смерті дружини, у 2011 році, переїхав з малолітньою донькою до батьків в село Велика Горбаша. Він був своїй Ользі за тата і за маму, опікувався і піклувався про неї понад усе. Дочекався народження онучки.
Земляки розповідали про Олександра як про добру, працьовиту людину, однокласники – як про найкращого знавця математики й фізики, гарного товариша, побратими – як про надійного й безстрашного воїна.
З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Олександр, серед тисяч інших добровольців, став на захист Батьківщини, служив у 233-му окремому батальйоні. Був старшим стрільцем.
Перед останнім боєм зателефонував рідним і попередив, щоб не хвилювались. Олександр сказав, що деякий час не буде на зв’язку, бо йде на завдання. Родина не дочекалась дзвінка від Олександра. Воїн поліг біля Старомайорського на Донеччині 21 жовтня 2023 року.
Громада попрощалась та з військовими почестями провела Олександра Войтенка в останню путь 28 жовтня 2023 року. Матері полеглого воїна вручили Грамоту пошани та скорботи від Головнокомандувача ЗСУ і Прапор України як символ держави, якій вірно та до останнього подиху служив Герой.
Олександру Войтенку назавжди сорок п’ять. Пам’ять про свого побратима бійці 233 окремого батальйону 128 бригади Територіальної оборони ЗСУ бережуть та передадуть наступним поколінням».
Фото 233-го батальйону.
Gorod`ській дозор | |
Фоторепортажі та галереї | |
Відео | |
Інтерв`ю | |
Блоги | |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
Погода | |
Архів новин |