У відкладах Каховського водосховища виявили небезпечні пестициди та канцерогени

Якщо риба харчувалася на дні Каховського водосховища, то вона накопичувала у собі ці сполуки. І коли хтось їсть цю рибу, це може вплинути на здоров’я людини.

В Україні за фінансування Чеською Республікою та Швецією провели «Пілотні дослідження забруднення донних відкладень Каховського водосховища». Дослідження є одним із результатів тривалої співпраці між чеською громадською організацією Arnika та її українськими партнерами Free Arduino (Івано-Франківськ) і Green World (Дніпро).

Каховська трагедія є найбільшою екологічною катастрофою у Європі після Чорнобиля, і її наслідки триватимуть ще чимало років.

Фахівці Державної екологічної інспекції разом із представниками Arnica з Чехії у червні 2024, липні та жовтні 2023 року відібрали проби ґрунтів уздовж берегів річки Дніпро у Запоріжжі та навколо Каховського водосховища. Дослідники проаналізували чотирнадцять проб: одинадцять із відкладень колишнього водосховища, дві проби ґрунту з воронки від удару російської ракети С-300 та одну пробу ґрунту з промислового району (Запоріжжя). Зразки були зібрані у два раунди та протестовані на широкий спектр забруднюючих речовин, включаючи пестициди, важкі метали, нафтові вуглеводні або так звані вічні хімікати.

«Мабуть, найсерйознішим відкриттям є тривожний рівень дуже небезпечного, давно забороненого пестициду ДДТ, який супроводжується відносно нижчими рівнями іншого шкідливого інсектициду, ГХГ. Їх знайшли в пробах осаду з центрального міського пляжу Запоріжжя, місця, яке місцеве населення регулярно використовує для відпочинку», – резюмує Нікола Єлінек, експертка Арніки з токсичних речовин у навколишньому середовищі.

«Те, що ми проаналізували у взятих зразках, це важкі метали, також поліароматичні вуглеводні, неполярні сполуки, які можна витягти, і деякі органічні речовини, які включають гекса-, бром-, секордодеканові ізомери, полібломіновані поглиначі дифенолу, ненові бромісти, бромовані антипірени, хлор плюс поліхлоровані біфеніли, гексахлорбутадієн, поліхлоровані нафталіни, пента- та гексахлорбензоли та коротколанцюгові та середньоланцюгові хлоровані парафіни», — доповіла Ніколь.

Дослідження порівнювало виміряні рівні кожної речовини з рівнями, які використовуються в методології Міністерства навколишнього середовища Чехії для визначення придатності місця для дезактивації. У деяких випадках ці норми були перевищені в десятки разів — в тому числі знову ж таки на громадському пляжі в Запоріжжі. Тут було виявлено, що рівень потужного канцерогену та мутагену бензо(а)пірену більш ніж у 2300 разів перевищує допустимий ліміт. Водночас експерти виявили значне забруднення нафтовими вуглеводнями, ймовірно, пов’язане з важкою або хімічною промисловістю.

«Поліароматичні вуглеводні мають канцерогенну, мутагенну та тератогенну дію, вони токсичні для людей і ссавців, і можуть викликати онкологію. Дані сполуки дуже стійкі в навколишньому середовищі, вони мають здатність біоакумулюватися, особливо в жирах, а це означає, що якщо є риба, яка харчувалася на дні Каховського водосховища, то вона накопичувала у собі ці сполуки. І коли хтось їсть цю рибу, яка накопичила поліароматичні вуглеводні, це може вплинути на здоров’я людини», — додала фахівчиня.

Виявлені рівні забруднення в пробах з Каховського водосховища дослідники порівняли з лімітами в інших країнах. З’ясували, що в зразках Каховки ліміти були вищим за максимальні рівні в Таїланді, Франції чи на Балканах, за винятком Сербії.

«У лабораторії нам вдалося побачити величезну кількість сульфатів і важких металів, таких як кадмій, мідь і нікель, хром і цинк. І найгірше те, що найбільш забруднені території, куди їздять відпочивати місцеві жителі, наприклад, міські пляжі. А величезна концентрація таких сполук може призвести до серйозних наслідків для здоров’я людини», — розповіла про результати аналізів донних відкладів керівниця лабораторії Держекоінспекції у м. Запоріжжя Людмила Годес.

Оскільки весь цей осад знаходиться на дні водойми, йому дуже важко знезаразитися природним шляхом. Що також впливає на воду і біоресурси, атмосферне повітря, тварин і, звичайно, на їжу, яку споживає людина.

Безумовно, потрібне продовження дослідження та розширення ділянок. А також готувати можливі програми з деконтамінації вже відомих місць забруднень, зауважила Ніколь Єлінець.