Безцінні артефакти в руках «чорних археологів» перетворюються просто на залізяки та черепки

Фахівці Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького наочно показали, як знахідки самодіяльних шукачів давнини перетворюються просто на залізяки.

При цьому такі предмети повністю втрачають інформацію про свою історію та походження, про предків, які ними користувалися.

Пошуком стародавніх артефактів у наш час багато хто займається дуже рідко.

В одній із приватних турфірм Дніпра археологи Дніпропетровського історичного музею виявили цілу низку таких знахідок і розповіли про це:

«Заходимо на тонкий лід...

Наше ставлення до подібних прецедентів однозначно і ви про нього знаєте. Але нам цікава саме ваша думка. Отже: ця рамка розміщена у практично вільному доступі на одній з приватних туристичних локацій (конкретне місце нині значення не має, адже воно не одне і нічим особливо не вирізняється від цілої плеяди подібних). Склом предмети не закриті. Суть питання, власне не так в цій рамці, як загалом. На питання “звідки?" Відповідь була "на полі знайшли колись давно, вже не пам'ятаємо де і хто". Для порівняння, остання фотографія - з районного краєзнавчого музею. Предмети паспортовані, екскурсовод знає, звідки вони, увагу відвідувачів на них акцентовано.

Зрозуміло, що є різні приватні збірки і способи їх експонування (а є і такі, про котрі ми ніколи не дізнаємось), є різні музеї і ставлення до них громад (хтось розуміє їх важливість, а комусь на них все одно!).

Тож нам цікаво, як ви ставитесь до такої "популяризації" археологічної спадщини? Може знаєте гарні приклади роботи з випадковими знахідками серед місцевих краєзнавців, популяризаторів локального туризму, тощо... Ну і чи мають професійні археологи реагувати на подібні випадки: враховувати артефакти з таких збірок, проводити роз'яснювальну роботу? Питання про те, як убезпечити пам'ятки археології від розграбування зараз не ставимо. Бо відповідь на нього одна - законодавство має працювати і мають бути спеціалізовані підрозділи, котрі будуть це гарантувати».

Інформація викликала жваве обговорення мешканцями Дніпра.

Артем Борисов вважає:

«Якщо ці предмети в приватній колекції то немає значення як вони експонується. Це ж незаконно. Якщо предмети депаспортизовані і належать до умовно масових категорій то їхня тактильна доступність скоріше плюс аніж вада».

З ним згодна Катерина Дудка:

«Це однозначно сумна і сумнівна практика. предмети є, але артефактами вони вже не стануть або стануть дуже умовно, бо без атрибуції несуть мізер інформації про людей, які їх зробили. ну знайшли залізячки, молодці, потішили себе».

Директор одного із селищних музеїв Катерина Дмитрієва розповіла:

«Це дуже проблемне та болюче питання. Дуже радію,коли мені для музею місцеві і не дуже місцеві щось передають зі своїх знахідок: тримаємо з ними зв'язок,тоді вони впевнені,що їхні подарунки не продані,викинуті. Тоді приносять ще і ще».

Загалом, всі погоджуються з тим, що історичні реліквії не можна розкопувати самостійно. У разі виявлення – треба викликати спеціалістів. Та обов’язково передати знахідку в музей!

Так має бути за законом…

Але багато в нашому житті відбувається зовсім не за вимогами закону.

Фото – відділ археології історичного музею.