«Я повернусь на фронт, щойно зможу. Батьківщину треба захищати», — військовий про свою мотивацію під час лікування в одному з медзакладів Дніпра

Олександру 58 років. Він із Кам’янського. До війни працював слюсарем і водієм на заводі. У вільний час колекціонував моделі техніки, зокрема літаки часів Другої світової. Ще одне його захоплення – різьблення по дереву.

«Роблю іграшки для онуків. Вони дуже радіють, коли дідусь приносить чергову саморобку», – ділиться Олександр.

Вперше Олександр узяв до рук зброю ще у 2014 році, коли почалася війна на сході України. З початком повномасштабного вторгнення добровольцем вирушив на фронт. Служив на Харківському, а згодом на Запорізькому напрямках. Спершу як штурмовик.

«Воювати важко, але я знав, що маю бути там. Хто, якщо не я?» – каже захисник.

За час служби Олександр отримав три осколкові поранення – в груди, ногу і руку, а також численні контузії. Після шпиталів знову повертався на позиції.

Одна з контузій дала ускладнення: під час виконання бойового завдання Олександр втратив свідомість і ліва сторона тіла почала відмовляти. Лікарі діагностували інсульт.

«Але навіть тоді я не міг сидіти без діла. Допомагав переганяти машини зі Львова до Дніпра», – розповідає оборонець.

Згодом стався другий, сильніший інсульт, після якого Олександр опинився у спеціалізованому відділенні.

«Лікарі й медсестри – герої! Вони поставили мене на ноги. Рука і нога тепер слухаються, головний біль минув. Але мені потрібно більше – повністю відновитися й повернутися на фронт. Я не тиловий, маю захищати Батьківщину», – каже він.

Олександра направили до однієї з міських лікарень Дніпра для продовження відновлення. Тут він отримує комплексну допомогу, зокрема і фізичну реабілітацію.

«Основне завдання – повернути контроль над рухами, зміцнити м’язи й покращити витривалість. Пан Олександр дуже мотивований і це допомагає нам досягати результатів», – пояснює фізична терапевтка Тетяна.

Лікарка-неврологиня Леся додає:

«Два інсульти – серйозний виклик. Але завдяки комплексному лікуванню й підтримці, Олександр уже демонструє значний прогрес. Він наполегливий і налаштований боротися».

Олександр не збирається зупинятися.

«Я повернусь на фронт, щойно зможу. Батьківщину треба захищати», – каже він.