Загадки Дніпра: Де знаходився зимівник Лазаря Глоби?

Дослідники історії вважають, що їм вдалося встановити точне місце розташування домоволодіння нашого легендарного земляка.

Напевно, кожен свідомий мешканець Дніпра знає хоч би коротку історію життя Лазаря Глоби.

Про те, що він був запорізьким козаком, брав участь у багатьох битвах. А після виходу у відставку у званні осавула Запорізького козацтва оселився на території сучасного міста Дніпро. Заснував спочатку сад, де зараз розташований парк Шевченка. А згодом – і сад, що став парком імені Лазаря Глоби.

На його території встановлено пам'ятник Лазарю Глобі, під яким, за низкою історичних свідчень, знаходиться його могила.

Істориків та краєзнавців довгий час цікавить питання: а де саме на території сучасного парку Шевченка розташовувався зимівник Лазаря Глоби? У якому саме місці стояла його хата?

Вивчивши безліч архівних документів та матеріалів дніпровських істориків Ірини Ковальової, Максима Кавуна, Олександра Харлана, Олега Репана, Валентина Старостіна та інших, дослідник нашої історії Євген Молдаванов (про роботи якого Міський сайт раніше вже писав) вважає, що вдалося встановити ймовірне місце розташування зимівника Лазаря Глоби.

Про це він у групі Ненаситець пише наступне:

«ЛОКАЛІЗАЦІЯ ЗИМІВНИКА ЛАЗАРА ГЛОБИ

Лазар Остапович Глоба – відставний осавул Війська Запорозького Низового Деревянківського куреня, значиться у реєстрі від 23 жовтня 1756 року, а також в іменному списку від 31 березня 1776 року. Брав участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр.. За В.О. Бідновим, походив із села Медведівка, Чигиринського повіту Київської губернії (сучасний Черкаський район Черкаської області). За М.Л. Коржем – з Нових Кодаків. Як згадував сам Глоба: «у 1743-му році …оселився навпроти острова на Дніпрі, що називається Монастирський… населялася неподалік мого помешкання слобода Половиця…».

Будучи жагучим аматором садівництва, Глоба розвів три сади: на Монастирському острові, на самому березі Дніпра, проти острова, і внизу при слободі Половиці. Разом з тим він же улаштував на Дніпрі чотири млини, поставлені – одні на каменях, інші на байдаках; крім того, мав ділянку землі для обзаведення на ньому дванадцяти селянських дворів.

Своїми садами Лазар Глоба володів доти, коли на місці слободи Половиці почали будувати місто Катеринослав. Князь Потьомкін купив у Глоби всі його сади, але за скільки, точно невідомо. Історик Нової Січі О.О. Скальковський згадував, що ніби-то сади придбані у 1787-1789 роках за 3000 карбованців, але така сума занадто велика для того часу. Архієпископ Гавриїл згадував, що казене відомство заплатило Глобі за продане ним місце 500 карбованців.

Після продажу свого майна Глоба спустився з гори до низу, де жив при слободі Половиці в насадженому ним же самим саду (зараз парк імені Лазаря Глоби). У 1793 році він помер, проживши більше 100 років, і там же був похований. Над ним поставлений був кам’яний стовп замість пам’ятника.

Разом з Глобою там же, на березі Дніпра, проти Монастирського острова, жили ще два товариші його, – колишній осавул війська запорізького Ігнатій Сидорович Каплун і Микита Леонтійович Корж зі своїми родинами. Вони розміщалися всі троє в одній хаті, під одним дахом, у якій було два відділення, тобто «дві хати».

Серед дослідників зимівника можна відзначити: Феодосія (Макаревський А.Г.), В.О. Біднова, Д.І. Яворницький, М.Е. Кавуна, І.Ф. Ковальову, О.А. Репана, О.В. Харлана, В.С. Старостіна та інших.

На сьогодні відомо лише два плани з позначенням зимівника Лазара Глоби: 1) «Часть генерального плана Екатеринослава» архитектора Клода Геруа, 1786 року; 2) «План Губернскаго Города Екатеринослава прожектированного ко устроению вновь которой состоять имеет из двух частей и десяти кварталов», близько 1787 року.

Для локалізації об’єкта, за орієнтування приймаємо 1) першу безіменну балку на схід від Архієрейської забори (там де зараз пішохідний міст); 2) палац (зараз палац студентів ДНУ імені Олеся Гончара); 3) берегову лінію, яка простягалася уздовж сучасної Січеславської Набережної; 4) Жандармську балку.

За результатами співставлення плану 1786 року розміри ділянки зимівника становили 310 × 410 м із загальною площею 10,99 га. Розміри згідно плану 1787 року становили 250 × 370 м із загальною площею 8,06 га.

Житлова споруда (Г-подібна хата) розташовувалась на місці між старим постаментом пам’ятника Т.Г. Шевченка, що височіє над прірвою безіменної балки, та рестораном «Маяк».

У серпні-вересні 2008 року на сучасному місці зимівника проведено археологічне шурфування під керівництвом докторки історичних наук, професорки І.Ф. Ковальової. На жаль, тоді залишки споруд зимівника не було віднайдено, лише вдалося підняти уламки посуду XVIII – XIX ст.: рештки макітр, краєць тарілі білого фаянсу, фрагменти скляних пляшок та іншого.

Звичайно, що сучасна ділянка відрізняється до непізнаваності через активне антропогенне втручання протягом більше як 280 років. Ландшафт перетерпів змін за рахунок зрізання/насипу грунту, а тому залишки хати Лазара Глоби навряд чи збереглися до нашого часу».

Ілюстрації надані Євгеном Молдавановим