Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Новини міста і регіону
Нд, 01 грудня 2024
11:24

НОВИНИ МІСТА І РЕГІОНУ

НГУ-115! Ректор Геннадій Півняк: Цей університет для мене — вибір долі

НГУ-115! Ректор Геннадій Півняк: Цей університет для мене — вибір долі
У жовтні найстарішому університету Дніпропетровщини виповнюється 115 років. Національний гірничий університет — традиційний лідер.

За час цьогорічної вступної кампанії приймальна комісія вузу зареєструвала понад 19 тисяч заяв від абітурієнтів. Популярність гірничого студенти і працівники навчального закладу пояснюють тим, що він сучасний, інноваційний, орієнтується на європейські стандарти освіти. Тут потужна наукова база, міцні міжнародні зв’язки, багато уваги приділяють вивченню мов. Про це та багато інше напередодні свята розповів в інтерв’ю Геннадій Півняк, академік НАН України, 32 роки незмінний ректор Національного гірничого університету.

— Геннадію Григоровичу, у 1982 році ви стали одним з наймолодших ректорів у СРСР. Розкажіть, будь ласка, як починалася ваша кар’єра у Національному гірничому університеті?

— У моїй родині були гірники. Батько — вчитель хімії за фахом, але деякий час працював у шахті на Донбасі. Це вплинуло на мій вибір професії. Остаточно я вирішив вчитися у гірничому інституті, коли побачив його чудову будівлю, зрозумів, які можливості відкриє він переді мною. Цікаво, що в той час почала розвиватися ракетно-космічна техніка. За відбором мене вже на першому курсі зарахували до Харківського авіаційного інституту. Але щось в душі підказало: я маю залишитися. Тож відмовився від можливості бути інженером-конструктором ракетно-космічної техніки і пов’язав своє життя з Національним гірничим, тоді ще інститутом. Хоча багато моїх друзів, колег і однокурсників перевелися до Харкова. Для мене це вибір долі.

За те, що я зміг вже тоді визначитися зі своєю майбутньою професією, завдячую, перш за все, моїм учителям. Професору Сергію Андрониковичу Волотковському, який на той час керував кафедрою систем електропостачання. Деканам електротехнічного факультету Марку Григоровичу Ріппу, а потім — Андрію Івановичу Кур’яну, доценту Віктору Дмитровичу Фурсову, у якого я писав наукову роботу в студентські роки.

Власне, сама атмосфера серед викладачів і науковців електротехнічного факультету була творча, цікава. Ще студентом я брав участь у непростих дослідженнях, включаючи проекти на вугільних підприємствах. Це дозволило продовжити більш активну роботу в аспірантурі. Далі на мене чекали масштабні дослідження, пов’язані зі створенням нового виду транспорту, нових перетворювачів енергії. Вони дозволили виконати комплекс робіт зі створення елементів сучасної системи електропостачання і вийти на виконання програм державного рівня. Спочатку я не займався докторською дисертацією, виконував конкретні науково-технологічні проекти, які були потрібні для машинобудування, електрометалургії, вугільної промисловості.

З часом захистив докторську. Почалося більш активне творче життя. У 1982 році мені запропонували посаду ректора. Це був новий вимір життя і нові непрості випробування. Справді, я був одним з наймолодших ректорів Радянського Союзу… Потім були перевибори. Таким чином, я й досі залишаюся на посаді ректора цього авторитетного, визнаного в усьому світі університету. Сьогодні він має статус національного дослідницького, і ми тримаємо високу планку. За оцінкою ЮНЕСКО, він входить до трійки визнаних технічних університетів України. Ми присутні в міжнародних рейтингах, у тому числі Webometrics. Маємо високі позиції у рейтингах за оцінкою роботодавців. Вже декілька років наш вуз — сьомий в академічному рейтингу ЮНЕСКО «Топ-200 вузів України», серед технічних університетів — на четвертому місці.

— Чи важко завжди бути серед перших? З якими викликами сьогодні стикається університет?

— Сьогодні вимоги до університету надзвичайно високі. З одного боку, важливо зберігати позитивний морально-психологічний стан і патріотичні настрої серед наших студентів, викладацького і наукового колективу. З другого — ми повинні давати якісну освіту нашим студентам, щоб вони могли відродити економіку України, перевести її на шлях інноваційного розвитку.

Адже у світовому співтоваристві освіта і наука стають інструментами сталого прогресивного розвитку та забезпечення добробуту людей. Освіта перетворюється на суб’єкт суспільного життя, що формує майбутнє України. Сучасні університети, як ніколи раніше, несуть відповідальність за світовий прогрес. Саме тому питання якості вищої освіти є ключовим. В Україні взято курс на високотехнологічний напрям подальшого розвитку. Ставка на людський капітал, який би забезпечив інформаційний розвиток держави за рахунок зацікавлення взаємодії вищої освіти, науки, бізнесу і влади, є визначальною. Серед цих позицій надзвичайно висока роль надається технічній освіті і розвитку технічних університетів.

Національний гірничий університет — технічний. У нас є всі наукоємні спеціальності, цікаві й необхідні на сучасному ринку праці. Водночас вони потрібні для сучасного інноваційного високотехнологічного розвитку України. Цей шлях пов’язаний зі створенням нових технологій і матеріалів. Завдяки цьому Україна зможе вийти на новий рівень. Університет бере участь у таких проектах, створює відповідні інфраструктури: бізнес-інкубатор, центр інноваційної культури, центр програмного менеджменту. Ми створили спеціалізований Інститут науково-освітніх програм, який розвиває наші міжнародні контакти і створює середовище для вивчення ринку попиту на високотехнологічну продукцію.

Україна сьогодні орієнтована на євроінтеграцію, і це дає багато можливостей для університетів. Ми хочемо, щоб наші науковці й студенти свідомо готували бізнес-проекти, виконували дослідження, які потім можна застосувати в Україні. Один з них — підземна газифікація вугілля. Його виконано разом з польськими колегами за рахунок фінансових ресурсів Європейського Союзу і уже впроваджено на українських шахтах. У перспективі технології свердловинної газифікації вугілля дозволять на двадцять відсотків скоротити використання природного газу. Ця технологія вже працює на польських вугільних підприємствах. Сьогодні ми опрацьовуємо можливості впровадження таких технологій на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

НГУ — єдиний університет в Україні, який співпрацює з паливно-енергетичною компанією ДТЕК за всіма напрямами її діяльності. Незважаючи на проблеми в економіці, ця програма визначається й на 2015 рік. Ми маємо спеціалізовану лабораторію з проблем геомеханіки, створену за фінансової підтримки ДТЕК. Також є спеціалізована кафедра ДТЕК для цільової кадрової підготовки студентів і виконання відповідних досліджень.

— З якими ще компаніями співпрацює Національний гірничий університет?

— Наш навчальний заклад вже загартований співпрацею з національним і міжнародним бізнесом. Це партнерство ставить надзвичайно високі вимоги, бо всі дослідження, які ми пропонуємо, мають бути технологічно завершеними, захищеними патентом і водночас інноваційними.

Співпрацюємо також з компанією ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ, ДП «НВО Павлоградський хімічний завод», Південним машинобудівним заводом. Підтримуємо контакти з ПАТ «Донецький металургійний завод». Обмежені, вважаю, тимчасово, наші контакти з іншими підприємствами в Донецькій і Луганській областях.

Наші магістри і докторанти проходять стажування та виконують проекти у багатьох фірмах, що працюють у сфері інформаційних технологій, машинобудування. Стажування за фінансової підтримки цих компаній триває від кількох місяців до двох років.
Сьогодні ми розширюємо контакти з підприємствами Казахстану і Китаю у сфері енергетики, нових матеріалів, екології. Плануємо з ними серйозні проекти, у майбутньому хочемо створити умови для використання їх обладнання в Україні.

Для представників викладацького корпусу буде організовано довгострокове стажування за рахунок приймаючої сторони у Німеччині, Польщі, Казахстані. Університет зможе скористатися сертифікованими сучасними лабораторіями цих країн для виконання досліджень. Це прискорить наш розвиток.

Хочу підкреслити, що місцева влада максимально сприяє університету. На жаль, бізнес сьогодні недостатньо зацікавлений у підтримці кадрової підготовки. Однак на Дніпропетровщині завдяки роботі влади вдалося створити сприятливе середовище для співпраці вузу і профільних підприємств. Вони реагують на потреби університету, ми відчуваємо їх підтримку. Як результат, працевлаштовуємо понад 95 відсотків наших випускників.

Завдяки цим факторам шість років ми отримуємо додаткові бюджетні місця на серйозні технологічні напрями підготовки. Серед випускників, які подавали заяви на вступ до нашого університету, 40 відсотків мали сертифікати ЗНО з балами від 180 та вище. Хоча в цілому в Україні результати тестів надзвичайно низькі. Але ми маємо високий конкурс і якісний прийом.

— Чи працюєте ви зі школярами — майбутніми абітурієнтами?

— Ці питання при університеті курирує Міжгалузевий інститут безперервної освіти (МІБО), де організовано довузівську підготовку абітурієнтів. Кафедри і факультети проводять активну профорієнтаційну роботу з випускниками шкіл.

Крім того, в університеті працює українсько-американський ліцей, що входить до трійки кращих вітчизняних ліцеїв. У цьому році з 45 його випускників половина вступила до нашого університету. П’ятнадцять осіб стали студентами вузів Дніпропетровська, решта — вступили до вузів інших міст України і закордону.

Про якість навчання в ліцеї свідчать результати цьогорічного ЗНО. Наприклад, 36 його випускників складали математику, з них 21 отримав понад 180 балів. 35 з 36 випускників мали оцінки вище за 160 балів. 35 випускників складали англійську мову, 30 з них отримали від 160 до 200 балів. 42 випускники складали українську, з них 37 написали тести з результатом від 160 до 200 балів, 12 з яких набрали понад 180 балів.

— Яка спеціальність сьогодні найбільш популярна серед вступників?

— На технічні спеціальності (електротехнічні, машинобудівні, ІТ, засоби автоматичного управління, транспортні технології) заяв удвоє більше. Їх значення буде зростати, тому що забезпечити добробут українського суспільства можна тільки за рахунок високотехнологічного розвитку.

Цьому сприяє новий Закон «Про вищу освіту». Він реформаторський, адже розвиває автономію університетів, дозволяє вийти на новий рівень міжнародних контактів і таким чином підвищує мобільність студентів та викладачів. Ми вже працюємо у форматі цього закону. Пишаємося тим, що у його створення університет вніс свої пропозиції.

— Як справи щодо розвитку гуманітарних наук в університеті?

— Гуманітарні предмети завжди існували в нашому навчальному закладі, тому що випускник університету повинен мати громадянську позицію. Вихованню наших студентів сприяють відповідні центри, яких у жодному іншому технічному університеті немає. Наприклад, Інститут гуманітарних проблем, Центр культури української мови імені Олеся Гончара, регіональне відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України, Центр естетичного розвитку…

— Чи позначилася складна ситуація в країні на житті університету? Як пристосовуєтесь до нових умов?

— У сучасних умовах важлива робота з забезпечення громадянської позиції студентства, гармонізації психологічного стану викладачів. Це потрібно, бо в університеті навчаються студенти із зони проведення АТО. Цього року ми прийняли близько 100 іноземців та громадян України, які навчалися у вузах Донбасу. На перший курс вступили понад 500 студентів з Донеччини і Луганщини. Тепер треба створювати середовище, що дозволить їм продуктивно навчатися і відчувати себе українцями. Для цього ми розширюємо роботу дискусійного клубу при кафедрі філософії для студентів і викладачів.
Колектив університету надає матеріальну і психологічну допомогу пораненим у лікарні Мечникова. Власні кошти для солдатів зони АТО переказують усі працівники — від лаборанта до ректора. У рамках програми «Разом за квітучу Україну» за участю фахівців освітнього розвиваючого центру «Кристал» в університеті працює психологічна служба.

— У вашому університеті діє чи не єдина на Дніпропетровщині військова кафедра. Як це відбивається на розвитку вузу в сучасних умовах?

— Час показав, що сьогодні ця кафедра важлива для системної військової підготовки. Її історія й досвід формувалися упродовж 87 років! У зоні АТО воюють випускники нашого університету, в тому числі науковці, викладачі. Від університету туди направлено 15 осіб, які демонструють відповідну військову підготовку. Серед них Андрій Бондаренко, який практично завершив докторську дисертацію, Дмитро Кошка, нещодавно нагороджений орденом Богдана Хмельницького, та інші.

Ми запропонували Міністерству оборони збільшити прийом на військову кафедру втричі. Вона має сучасне обладнання, стенди, тренажери. Причому дає не тільки теоретичні знання, а й практичну підготовку, котра так необхідна офіцерові. Впевнений: реакція Міноборони буде позитивною, і ми повною мірою використаємо цей потенціал, що дозволить підняти боєздатність наших Збройних сил.

— Якими випускниками і досягненнями гірничого ви пишаєтесь найбільше?

— За 115 років діяльності університету його випускниками стали понад 80 тисяч спеціалістів. Серед них були і керівники уряду, і прем’єр-міністри. Сьогодні у паливно-енергетичному секторі України працюють переважно випускники нашого університету. Вони очолюють «Обленерго», ДП «НВО Павлоградський хімічний завод», працюють в ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ, Південмаші на ключових посадах. У Донецькій і Луганській областях переважна більшість керівників вугільних підприємств — випускники нашого університету. І вони не зрадили Україні, а роблять сьогодні все, щоб відновити ці регіони.

Ми пишаємося і тим, що майже щороку отримуємо державні премії за наукові досягнення. Лише торік наші науковці здобули три державні премії: дві — в галузі науки і техніки і одну премію Президента України для молодих учених. Це серйозний науковий результат, який свідчить про визнання нашого університету.

— Чи вплинула на розвиток міжнародних зв’язків університету ситуація в країні?

— Наші міжнародні контакти продовжують розвиватися, тривають довгострокові стажування спеціалістів НГУ в європейських вузах. Приміром, сьогодні Віденський університет запропонував стажування ще двом нашим науковцям.

Наші фахівці беруть участь у міжнародних проектах. Днями ми очікуємо делегацію з Німеччини, пізніше — представників польських університетів. Вони пропонують цікаві проекти для розвитку економіки Дніпропетровщини. Ми працюємо за магістерською програмою MBA з одним із провідних вузів США — Франклін-університетом. Співпрацюємо з Лондонським технічним університетом у напрямі підготовки бакалаврів фінансової сфери.

За підтримки наших іноземних партнерів Національний гірничий університет може увійти до міжнародної програми «Горизонт-2020», в якій беруть участь виважені високорезультативні проекти. Вони можуть виконуватися тільки в кооперації з відповідними європейськими університетами.

— Чи не зменшилась кількість іноземних студентів у Національному гірничому університеті?

— Вона навіть збільшилася. Частково за рахунок студентів, які переїжджають із Луганської та Донецької областей. Ми підтримуємо їх та створюємо належні умови для навчання. У нас відбулася зустріч з надзвичайним і новноважним послом Республіки Узбекистан Алішером Абдуалієвим, працюємо за обміном з Анголою й іншими країнами. Поки що маємо позитивний результат. Партнери довіряють і ситуації на Дніпропетровщині, і в нашому університеті.

— Як університет готується до зими, що за прогнозами стане для України важкою?

— Ми змінюємо організацію навчального процесу і навчальні плани. Скорочуємо деякі другорядні позиції для того, щоб 1—15 грудня завершити навчання і далі використовувати формат онлайн-освіти. З другого боку, готуємо наші гуртожитки і приміщення до зимового випробування. Утеплення робимо здебільшого за кошт наших іноземних і вітчизняних партнерів.

— 115 років — це велика відповідальність. Як далі розвиватиметься університет?

— Ми плануємо змінити стратегію його розвитку. Зокрема, посилити міждисциплінарні дослідження, які стануть основою для виконання проектів з урахуванням європейської перспективи України. Хочемо максимально використовувати потенціал університету — стажування і практику наших студентів на високотехнологічному виробництві в Україні та Європі.

Зокрема серйозно розвиваємо програму англомовного навчання іноземних студентів у нашому університеті. Сьогодні маємо сім культурно-лінгвістичних центрів, які дозволяють отримати підготовку та сертифікати міжнародного рівня у сфері кількох іноземних мов.

У зв’язку з введенням нового Закону «Про вищу освіту» плануємо впорядкувати навчальний процес, скоротити педагогічне навантаження. Зважаючи на те, що буде розвиватися самостійність регіонів, думаємо, що Дніпропетровщина повинна мати нові серйозні технології у сфері комунального господарства, транспорту, використання енергоносіїв та енергозбереження. Університет має готові відповідні проекти, що вже зараз можуть бути впроваджені.

Наша позиція — бути активними, досягати результативності, що сьогодні вкрай необхідна Україні.

— Як будете святкувати ювілейну для Національного гірничого університету дату?

— Ми розуміємо ситуацію в країні, тому святкувати будемо в роботі й у форматі традиційного Міжнародного форуму гірників, який щорічно відбувається у жовтні. Відзначимо наших студентів і викладачів нагородами, віддамо данину шани історії, традиціям, якими відомий наш університет. Подякуємо численним поколінням студентів, випускників, науковців за те, що створили і зберегли наш гірничий.

Gorod.dp.ua на Facebook.


сева  (09.10.14 11:53): Подлый лицемер, убирает себе не угодных, друг Януковича, запугивал студентов отчислением если выйдут на митинги. Заправки, автосалоны, хранилища бензина и все это на зарплату. Люстрация в первую очередь его и всю свиту ГНУ, взятки берут замы, а он якобы не причем. Пивняк-не горняк. Слава Украине! Відповісти | З цитатою
на самом деле  (06.10.14 16:35): Как там любимая кричалка студентов НГУ :
Пивняк - не горняк
популярна была и в 2004 и в 2014 году
Відповісти | З цитатою
Пивень  (01.10.14 10:41): Единственный ректор в стране владеющий сетью заправок "НЕФТЕК", сетью автосалонов, аптеками и кучей фирм и недвижимости - И все это на зарплату ПРостого ректора!!! Відповісти | З цитатою
Necto  (01.10.14 01:09): Пусть этот лучший человек например вспомнит, как насильно загонял студентов в Оранжевую революцию под флагами Партии Регионов, как бы лучшим другом зека-президента. А напомнить еще какой уровень беспредела и коррупции в этом Вузе? Объект номер 1 для проведения люстрации. Молодец конечно Геннадий Григорьевич, в любое время умел поменять окраску))) НАСТОЯЩИЙ ХАМЕЛЕОН. Відповісти | З цитатою
-----  (30.09.14 23:23): это очень уважаемый человек и дай Бог ему здоровья! Відповісти | З цитатою | Обговорення: 1
1
Gorod.dp.ua не несе відповідальності за зміст опублікованих на сайті рецензій користувачів, тому що вони виражають думку користувачів і не є редакційним матеріалом.

Gorod`ской дозор | Обговорити тему на форумах | Розмістити оглошення

Інші новини:

ЗВЕРНИТЬ УВАГУ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
45
стихійних сміттєзвалищ ліквідували у Дніпрі за 2022 рік

Джерело
copyright © gorod.dp.ua
Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті